Після дев’ятої ранку, офісний «планктон» нарешті осідає в офісах на стільці-крісла, заспокоюється після вуличного сум’яття, вводить паролі, оживляючи свій віртуальний світ, і витріщається в г...
Можна з впевненістю сказати: зрідка, але трапляються випадковості, як у житті – бутті, так і у світі. Але в кожній випадковості криється прихована закономірність… А ми усі – складові єдиного цілого, д...
В квартирі Адель. Адель їздить кімнатою, дістає із шаф сумки, кидає їх на підлогу, потім викидає на ліжко й на столи різноманітні речі. Видно, що вона схвильована і спа...
Умови конкурсу:
1. Жанр довільний, тільки щоб у творі( творах) була присутня тема спеки – не має значення, чи буде головною, чи дотичною, але щоб хоч якось проявлялася у творі.
2. Кі...
До кімнати входить АНТУАН. Вигляд у нього сумний і заклопотаний. Недбало вітається до ІВАНА й МИКОЛИ і, скидаючи на ліжко пальто, сідає за столик біля вікна.
...
Усе про що хочу повідати відбувалося в Ужгороді. Під час попередніх відвідин головного міста Закарпаття, а було це - восени тамтешнього року… Оглядав картини митців – земляків у залах Закарпатського о...
Жили собі колись два хлопці… втім, нащо вигадувати? Жили собі колись я малий та мій двоюрідний брат, теж малий, на півроку тільки старший від мене. Ми – містяни, херсонці, та діди-прадіди наші походил...
ІВАН і МИКОЛА одні в кімнаті. ІВАН стоїть біля вікна, тривожно вглядаючись у щось на вулиці. Микола сидить на Антуановому ліжку, оглядаючи пістолет.
ІВАН: За буд...
Час від часу мене охоплює туга за рідним містом. Таки давно не був у Херсоні, таки сильно колись любив це провінційне містечко, напівмісто-напівсело, проте в кожній зі своїх половин - столиця. Сільськ...
Пісня, якої не співаєш тому, що вона своя, рідна тихо, тихесенько вмирає.
А ми - НАРОД стаємо бідні.
І хоч ми є, то нас немає, бо нас не чути і невидно.
Ворог нам на тристунах грає, а нам байдуже і нестидно....
«Although you hide in the ebb and flow
Of the pale tide when the moon has set,
The people of coming days will know
About the casting out of my net...»...
Якщо це не "бліц", то моє задоволення би порушило всі дати днів на кілька вперед, скажімо публікувати до 05.07. і далі відповідно.
До того ж це надасть можливість "приготувати" більше мініатюр, ніж одна. Про це ж в умовах не сказано? І приготувати краще,...
Як і обіцяв, читаю Ваш драматичний - в усіх сенсах - твір.
Треба виправити: ненеормального - ненормального.
Далі, є фактична помилка. Слідчий розповідає свідкам, які можуть наступної миті здобути інший процесуальний статус, наприклад, підозрюваних, інфо...
Ні, «А завтра підемо», як на мене, стилістично цільніший твір – Фієста видається риторичнішою, зі звертаннями до читача (навіщо, як це вмотивовано, яким чином він, читач, входить у твір?) тут нема яскравих узагальнень, тих гарних миттєвих знімків, які б н...
Який несподіваний жанр! - жанр нечитабельний, як на мене, але все одно - література. Відчувається, що Ви, Катерино, добре попрацювали на кожною реплікою, а також продумали сценографію. Цікаве рішення з трансляцією Youtube.
Я не прихильник читання драмати...
Я не знаю, що мені не подобається - твір гарний, як і попередній херсонський, щось радше зі стилем, стилістикою, яка не вкладається в мої паттерни. Тим більш приємно, що іншим це заходить. А для себе вкотре відкриваю банальну істину про колір і смак - гар...
О, а я щойно читав історію про "рибину мрії" іншого автора. Він, звісно, класик, але цей ваш образок написаний дуже незле. А ще, мав би таку нагоду,я б залюбки сходив би з вами і вашим братом на риболовлю...
Зразок вишуканого стилю. Й історія та історії розказані чудові. А примхлива людська доля, що змальована у всій своїй страхітливій красі! І ще більш примхлива письменницька доля. Читати вас - суцільна насолода....
Класний текст. Спостерігаю, що Ви солідно виписалися:) Але всі тексти, як мені здається, поки що в одній тональності. Хочеться від Вас уже чогось такого "не такого". Тільки на мої бажання не обов’язково зважати. Якщо Ви знайшли своє, Вам комфортно в цьому...
Прочитав - класно! але щось ніби не так...
Прочитав ще раз - та ні, класно! але щось таки не так!
Нарешті збагнув - перший і останній стовпчики паралельні, а другий і третій перехрещені. Чудовий, прекрасний вибір! Інакше було б набагато гірше) мабуть)
...
Звістка про наявність дружини в останніх двох рядках все пояснює (чому не побіг слідом і т.п.)), але як же ж попався такій товстій і грізній?)
А з огляду на сурйозність ситуації всілякі там норми, вигадані літературознавцями) пливуть як смалець на жарюці...
Не зміг пройти повз таку чоловічу поезію:) А чого, навіть дуже) З цього матеріалу вийшла б файна пісня. Може, продасте текст комусь із наших співаків? Я не жартую. Це буде бімба! ...
Дяка, що розвеселили:) Бо щось я, старий пень, останнім часом зовсім зажурився. Посипаю свою графоманську голову попелом і без кінця бурмочу мантри для приваблення видавців) Але чи ті кляті мантри браковані, чи видавці недочувають:)
Але то таке, життєве...
Здається... це частина ІІ одного із попередніх Ваших віршів, про виноградники й вино, кажись...))
Широкими вправними мазками, на одному диханні одним впевненим порухом, без усяких поправок і підправок, але ретельно підбираючи кольори, так, експериментуюч...
Якось так прочитав, ніби власний вірш. Певно, збіглася ритміка з моєю улюбленою. Та й думки почасти теж. Але оте "не передбачу" в другій строфі, ну, воно ж не тулиться до загального фону. Не за смислом, ні, суто технічно. Тим паче, що його легко можна змі...
Шикарно, Віко! Дуже сподобалося. Певно, ще й тому, що з плином наших літ іноді стають схожими й думки. Можливо, в кожного свій Маестро, але він почасти один з небагатьох і часто на весь вік.
З повагою М.Н....
Статистика твору: 
слів - 1398; 
рецензій - 0.
