АНОНС
Міжнародний журнал «СлянкаЧасу*Zeitglas» оголошує літературний конкурс «коли наблизитися…» з нагоди 110- ліття від дня народження Марка Бараболі, українського письменника-сатирика. ...
Самсонова Анастасія
fila9006@gmail.com
ВАНІНА ДУША
Сьогодні настав останній день військової служби солдата Вані у державі Віллен (сам же він був з Інвадерії). Вранці командир відд...
Вечеряючи у паризькому ресторані на Ейфелевій вежі, Соня думала, скільки у диявола обличь, і чи могло бути одне з них Каріни? Спокуса очікує нас у багатьох простих речах і так легко піти за нею і сх...
Віктор Петрович першим зайшов до купейного вагону потягу, що повинен його везти в чергове відрядження. Чер-воний килим уздовж вагонного коридору лежав скрученим, немов його тільки но били судоми. І за...
Сергій саме взував другого черевика, коли почув з кі-мнати зойк дружини:
– Йой! Все, приїхали, – голос, наповнений розпачом та вселенським горем.
Сергій неквапливо зашнурував черевика і ...
Крізь напіврозплющені повіки Євдокія побачила Василя. В накинутій на плечі куфайці сидів, схилившись над столом, і щось ретельно виводив на газеті олівцем. На шибках холодною блакиттю гуляло...
Мабуть, обіцянки створені для того, щоб їх порушувати. Ну хто з нас не говорив: більше ніколи не буду… що завгодно – так багато їсти, палити, пити, запізнюватись, грубити, але, коли приходить ранок,...
Коли батько загинув, мені було п’ять, але я пам’ятав його дуже добре. Власне, я знав, що він був чудовий, а ще мав кілька неймовірно яскравих спогадів-картинок, на кожній – ми з батьком; це ніби небаг...
Всідаючись вечеряти, Василь зачепився поглядом за карафки, що стояли на полиці біля вікна. Він вже й сам не пам’ятав, за яким склом ховається той, чи інший трунок його власного виробництва. Свого часу...
– Доброго ранку!
– Доброго…
– Чому така сумна? Що сталося?
– От скажіть, будь ласка, – ну от як, ну от як молодому спеціалісту вижити в колективі, коли він ще зовсім і не спеціалі...
Усе тимчасове відходить саме по собі:
Як відшаровується зроговіла на сонці шкіра
Як олені гублять торішнє гілля на голові
Як кораблі скидають у море старі вітрила......
Ваш твір показує, що ви добре розумієте ситуацію із війною на Донбасі (щоправда, багато цього вже добре відомо, а читати загальновідоме -- не дуже цікаво). Аналогія настільки прозора, що виникає думка, а чи треба було взагалі вживати оту езопову мову із ...
Хотілося б на початку почути від автора, чи подобається їй самій написане? А якщо ні, то що саме не подобається і як вона бачить це в ідеалі (або поряд)?
Не буду розбирати твір повністю, задам лише декілька запитань:
- якщо автор видумав країни, то чом...
Ідея, яка стає зрозумілою аж наприкінці, загалом цікава, але ж як довго до неї підводилось, скільки довгих і часто беззмістовних діалогів, зайвих деталей! Навіть якщо автор наприкінці дає зрозуміти, що поведінка дружини була продуманою стратегією для тог...
Був момент, коли ледь стримувала сльози. А це вже багато про що говорить. Думаю, Вам обов"язково треба писати . У Вас є до цього хист.
Тож успіхів Вам!
Ось дещо зауважила в тексті, думаю, Ви не образитесь ).
Я не вмію рецензувати професійно. Всі твори оцінюю суб'єктивно - сподабалось, не сподобалось, зачипило, чи ні. Є оповідання, коли не звертаєш увагу на стилистику, чи помилки, русизми, а читаєш захоплений невіомо чим, і вся картинка живо стає перед очима. ...
Пані Ніно, як на мене, Ви зобразили важку тему дещо легкими штрихами. На Вашому місці я б не побоялася "загустити барви" та описати й незугарне: наприклад, ситуацію, коли отой партієць вдарив кулаком не лише по столу, а й самого ГГ (знаю, що важко, але, г...
Цікаво як розвивається Ваша розповідь, Маріє. Схоже, кожен день для "мрії" буде іншим. Хоча, як на мене, Ви трохи поквапилися з розкриттям ідеї (як на мене, головної), бо вже видно, що отой різнокольоровий дивак-чарівник, це ніби щось на кшталт клоуна-Джо...
Попри деякі огріхи в тексті, сподобалось. Особливо опис валізи, потяга, купе. Одразу спала на думку паралель з життям, іноді й воно вдається таким же сірим, старим, пошарпаним і безрадісним. З різних причин, і у кожного вони свої. В кінці все-таки ніби ч...
З самого початку за рухами героїв це нагадує старі діснеївські мультики, де миша або кіт в простоті кроку не ступлять так, аби це не було кумедно і перебільшено. Те саме тут - герой смикає, нюхає, знизує плечима, в героїні очі набирають сльози по самі він...
здається змальована Вами історія. Своєрідна історія кохання. Думаю, всі в ній щасливі. Чому? Бо ГГ і його теперішня дружина знайшли один одного. То той щасливий випадок, коли все у них гармонійно узгодженоі: і в поведінці, і в смаках, і в менталітеті....
ОДВІ́РОК, рка, чол.
1. Боковий або верхній брус рами дверей. Наймичка у порогу Вхопилась руками За одвірок, та й зомліла (Тарас Шевченко, I, 1963, 315); Увійшов знадвору Василь. Став на порозі на весь зріст, аж чубом о...
О, Ви сміливиця. Маю ідею, мушу писати - а не можу, брак знань і уявлень про той час, те життя зупиняють. Не можу наважитися.
Пан Олександр зауважив про надмірний страх Євдокії, наче невиправданий, він і справді здається надто "ненацьким", але треба згад...
"В кімнаті – у задушливій печері --
застигли довгі миті–сталактити,
слизькі суглоби відчаю тупого,
що наростами скупчились у часі…"
Це, просто, чудово!...
Коли трапляється «крик душі», часто не знаєш, що сказати, тому що відчуваєш, що це – поза звичайними законами поезії. Просто настроюєшся на емоційну хвилю автора, і в кінці робиш висновок, чи (чисто по-людськи) хвилює, чи ні. У даному випадку – хвилює. ...
Кажуть, Дарвін плакав над синичкою: мовляв, вона прекрасна, довершена, і кожна синичка така, а я таким, попри всю еволюцію, не буду.
Отак і лимон. Або дерево. Або будь-що в природі. Кажуть, форма - функція середовища. Можливо - а нам дана здатність ту фо...
"...да аснаванья, а затєм…" Марна справа покладатися на світ: розчарування неминуче... Сумний, але гарний вірш.. Втім, гадаю, Ви до нього ще повернитеся... З повагою і все таке......
...Адам, не будучи дурак, і собі намріяв запопасти трьох в одній. Щоб і Мамуня, і Прекрасна дама, і Спокусниця. Улучивши мить, коли батько був у стані афекту, дременув із раю і Єву прихопив.
Із Євою пощастило. Вона була хазяйновита, єдина і страх спокус...
Різнобарвний вірш.
До темних тонів (на мою думку) належать:
"дрібні лимони" (ввижається, що лимони порізані, бо які це - дрібні? Трохи менші від інших? Чи буває сорт такий?),
"зимного ковша" (слово "зимний" не підходить ні до рук, ні до ковша),
" тве...
Статистика твору: 
слів - 56; 
рецензій - 1.
