Наше причілкове вікно виходить до лугу. Дві груші й шовковиця за вікном, очеретяна ліса, далі город, що плавно збігає вниз, левада із сінокосом та ряд верб. За вербами луг і безконечні до горизонту пл...
Візьми Свя́те Письмо у руки. Якщо збагнеш розлиті звуки, якщо в серце й душу заглянеш і там віднайдеш неписане, щойно тоді йди до святині, щоб Бог дізнався хто ти нині. Не говори, я християнин, я...
Пробую зрозуміти тишу, яка звучить біля мого тіла і пише, як жити мені в чужині. Душу колише життя і усвідомлює мені, що я, ще я, що ще пожити мені. Можливо хтось притоптує свого минулого сторінки, що...
Може це тільки мене одного. Сподіваюсь, що так, але, вочевидь, ні, не одного мене. Бісить!
Бісять багато речей. Ми дожилися до того, що про це вже не можна і поговорити. І це бісить. Оця уся ...
— Де ж ти поділася, капосниця дрібна? В хованки зі мною граєш? Гаразд, будуть тобі хованки. Раз, два, три...
Вона завмерла, затисла рота рукою, аби не пискнути. Важкі кроки — зовсім близько. Во...
Йду по замерзлих латках чистоводу, оминаючи сухі болотяні зарості. Круча й ліс праворуч обриваються. З лівого боку над болотом маячіє одинока чахла вільха, на її відвислій гілці вмост...
У вечірню хвилю я в компютер входжу
(В день працюють м*язи щоб гроша здобути )
Тут в "Віршах Народу" мед слова знаходжу
Тут є слово наше любе незіпсуте...
Диво дивовижне!
Ми з Вами колись розумілися, потім сварилися, потім мовчали одне до одного. Але я не поміщаю таке глибоко в серце, тому що тоді не буде можливості сказати: "Пане, цей Ваш текст - то диво дивовижне!" В слові втілилося те, що зазвичай слов...
Вдалі, виразні описи місцевості, природи і сільського життя, особливо епізод із вершами та в’юнами (дуже шкода їх – тих, яких «будять»). Усі деталі – зримі, легко уявити собі, про що йдеться.
Вікторія...
написане непогано.
але виглядає не як довершений твір, а як епізод. бо загальновідомо, що мавки - злі духи, зводити людей в основному чоловіків, це їхня бісівська суть, природа, а Чугайстер поїдає мавок жодна мавка не може стати інакшою. тобто ідея, що...
Знову Ви мені нагадали про мою юність, пане Леоніде. Ну, і як Вам ото вдається? От, наприклад, село Бусовисько, чи то Спас. До Бусовиська я часто влітку приїжджала до моєї подруги на канікули. Всі природні реалії, які Ви описали, наче знову все побачила н...
Сірий дуже схожий на кота Бегемота, відомого персонажа, а Воланда грає сам Автор, він сприймє сучасне життя таким, яке бачить через віконне скло. Але за віком є інші кімнати, які автор не бачить, а саме там, подалі від звабливих очей, вариться суспільне ...
Є гарні описи – емоцій, людської поведінки, внутрішніх відчуттів. Немає цілісності. Якщо це – уривок чогось більшого, то треба зазначити, інакше твір – явно не закінчений. Треба вичитати, багато помилок. Не дуже зрозуміло, чому в останній сцені відсутня...
Цікава версія мавок, можливо, ближча до фольклору, ніж романтичний варіант у Лесі Українки. Довелося почитати про Чугайстера. Виявляється, він, дійсно, полює на мавок і на інших небезпечних для людей «жіночих духів». Гарно і страшно описано, тільки треба...
Цей текст починався цікаво – про політкоректність, доведену до абсурду, але коли мова вже зайшла про те, що «бісить» взагалі усе в житті, починаєш думати, що – або твір не серйозний, або у героя – проблеми із світосприйняттям (криза середнього віку?) і тр...
Вітаю з дебютом. Непогано як для початківця. Дуже приємно, що написано на основі народного фолькльору. Єдина зауваження. Як на мене мавки істоти безтілесні, вони нічого не їдять.
когось все це бісить, а когось бісить, що когось все це бісить. і якої сторони більше, а ще у кого додає голосу перевага грішми -- того і правда. так і живемо :)...
А ще бісить, що оце прочитаєш шось до кінця - і треба поставити "Дуже сподобалося", бо й справді (зараза) сподобалося, та ще й рецензію написати хоч якусь, бо у людей так же ж типу прийнято! у-у-у-у-у БІСИТЬ все це "так прийнято"!)))
Трохи є мороз по шкірі, значить непогано. Хоча я б тій мавці теж якесь ім'я дав, або якимось иншим чином трохи відділив, тому що ваш задум із переплетенням історії маленької дівчинки, і тої мавки, що "тільки дивилась", зрозумілий, але при читанні все трох...
Мінорний тривожний вірш. Сугестивний гіпнотизуючий ритм. Поки читав, чомусь уявилися Богдан-Ігор Антонич разом з Девідом Лінчем, як вони сидять удвох за столом у напівтемряві, мовчать і журяться.
Можливо, слово "культі" це русизм. Хоча, я можу помиляти...
Вірш, п.Анатолію, про москалів) "Хіба лиш для нас збереглися нещастя?" - це явно про них)
Хотів ще історію про трактор розказати, як я нещодавно в "Білорусі" поряд з водієм, пардон - трактористом, їхав через поля, через балки і бездоріжжя напрямки по ком...
Вас не напружують однакові рими? Можливо це тільки один вірш такий, але чомусь настирливо здається, що це просто вправляння у римах, римове вправляння) І вправляння, я відверто скажу, так собі. Наприклад, останній рядок у другому стовпці зовсім із іншої о...
Все, що стосується моря - моє. Дякую за насолоду. А той збитий рядочок, я б виправила: "...і дотик моря на солоних віях..." Це моє бачення, спасибі за увагу. Заходьте і до мене, буду вдячна. З повагою, Марина....
" і то не море у тебЕ на віях" - серйозно? Можливо при якихось інших обставинах можна було б і не помітити, але саме тут воно надто видно. Та й питання цілком доречне: море на віях? Краплі морського туману? Красиво, але "тебе" не в тому відмінку, вектори ...
Дуже сподобалося!
Здається, що "картинне" буде правильніше в цьому контексті. Ну і мій лютий смак) замінив би "лине" на "згине" з відповідною правкою того ж таки контексту) Просто "лине" значно частіше стрічається у віршах, а тут і березень ще може мороз...
Статистика твору: 
слів - 954; 
рецензій - 0.
