ти напоїш мене озоном зі своїх дитячих легень
обережно вдихатимеш, щоб не шуміло у вухах
твоє тіло - це музика, дай мені сто пісеь
і мене, коли хочеш, усім своїм серцем слухай

до гірської вершини мене доведи, а там
краєвиди такі - нам ніколи не буд...

Зібрав аж до стелі статурну стіну -
А та скоротилась на кількість часткову
Цеглин різнобарвних. Старанно жену

Стрімку вертикаль, але знову та знову
Отримую цей перманентний фінал...
Не можу скінчити її відбудову.

- Можливо, пороблена кимось ст...

Хей, колоритний хлопчику, срібна сережка у вусі
Ти під прицілом, а ніч нас замкнула удвох
Завтра вранішнім поїздом першим на пошуки їдеш
Дай загорну тебе міцно в зелений мох


На перехрестях вітряних просто і вільно дихати
Перед очима – пружина не...

Збиралась віночок сплести… Не сплела –
Не рватиму квіти в період розмаю.
Вони – то ж Природи частинка мала,
Беззахисна, ніжна... Я добре це знаю.

Зберу їх на фото собі цифрове -
Навіщо ж їм різати шиї та ніжки?
А хто таке робить, ще й топче чи ...

Задля обговорення гаківських альманахів взагалі, і третього числа зокрема, ставлю цю інформацію у стрічку творів. Буду рада почути ваші питання, ідеї, пропозиції.

Радо повідомляю, що
АЛЬМАНАХ № 3
буде!
Тому - анонсую початок роботи в цьому на...

Надходять ранки ці сумні,
Коли нема наснаги жити,
Бо не даруєш вже мені

Зірок тремтячі самоцвіти -
Крізь дірку в стелі сінника
Вдавалось гарно їм мигтіти

У тиху ніч, а ще в таку,
Яку, соромлячись, бажаю,
Тобі віддавшись, диваку,

А ти марну...

Без тебе сумно... От коли б знайти
Той затишок, де ми – і більш нікого.
Хіба не приклад світлої мети -

Зустрітись знову швидше якомога
З тобою, найпрекрасніша з прикрас
Планети нашої? Веде ж туди дорога,

Яку здолати б ще бодай хоч раз -
Вона ...

Слова з базіканням нещирим,
В якому лестощі – їх суть,
Людей садовлять, як на килим,
Казковий наче - та несуть
До хмар під дощ і конденсати,
Де той не слухає керма -
Тому й пікірує... Спасати
Можливість є, а сил нема
У слів таких, що навіть щирі -...

Купалина ніч... Я у ластах хвостатих
Гойдалась з віночком в прозорій воді -
Тобі запускала, щоб зміг ти дістати
Для мене його... Ой, що було б тоді -
Вже безліч разів уявляла я навіть.

Тебе я роздягнутим в пам’яті бачу,
Бурун за ногами, як пл...

Я споруда посеред міста
му-ні-ци-па-лі-тет
я обкладена людьми із середени –
воронами і гіллям соціальних дерев –
зовні
і я справді існую для осіб із раціональним способом мислення…
я маю дві мантри –
бо будійським монахом мене охрестили хмаринки,
...