Цей проект був божевільним, але далекоглядний месник  про те не знав:
-Чого тобі?
-Води.
-Тобі?
-Крові
-Тобі?
-Молока.
-Тобі?
-Крові
-Тобі?
-Крові?
-Тобі?
-Крові?
-Тобі?
-Слова.
-Що? Не те просиш! Слова?
-Немає!  Інши...

ІНФЕРНАЛЬНЕ КОХАННЯ

Тисяча маленьких чортенят
Танцюють на моєму підвіконні.
Вони руйнують в домі все підряд,
Пронизуючи наскрізь мої скроні.

Дві тисячі маленьких чортенят –
Я так хотіла б бути їхнім князем.
Але хоч сатана сам тобі брат,
Я зал...

Я вчащаю до себе на цвинтар,
як душа, завертаючи в тіло,
ще не знає, де чутись, як вдома.
Я всідаюсь там в себе на лавку,
та й чекаю як той, що каміння
запускає у воду, причому

я записую кожне чекання,
як кидок із брандспойтом у пекло,
як гумов...

                                
                                                       «Ти, що народила світло
                                        Невечірнє, просвіти мою засліплену душу.»
                                           Молитва 7-ма, ...

Попередні частини:
http://gak.com.ua/creatives/1/9017
http://gak.com.ua/creatives/1/9084
http://gak.com.ua/creatives/1/9185

                                                                    Останній день

Василь продирався через густі зар...

Попередні частини:
http://gak.com.ua/creatives/1/9017
http://gak.com.ua/creatives/1/9084

                                                                        День третій

Значну частину наступного дня він проспав. Таки далися взнаки нічні...

Коли він вийшов на автобусну зупинку, було вже близько 12-ої ранку. Всі сумлінні громадяни на ту пору роз’їхались по своїх місцях роботи, час пік та нестерпна тиснява минули і маршрутки приємно спорожніли. Він був чоловіком, віком – близько 40 років, него...

розслабтеся
слухайте тільки мій голос
ви зараз у лісі
загублені діти
як ганзель і гретель
голодні і голі
цілуєте сонця
шершаві ланіти

розслабтеся
вам дуже хочеться спати
не бійтесь -
усі телевізори вбиті
передозувались
абсентом дебатів
...

Початок тут http://gak.com.ua/creatives/1/9017          

                                                                  День другий

Зовні хтось несамовито матюкався. Злісно. Розпачливо. Незабаром до нього приєдналися інші голоси і знову по...

                                                                      День перший

- Давай, кермуй до острова! Хутчій! – командувала Вікторія, пильно вдивляючись у кавалок суші, що маячів попереду.
- А може попливемо далі? Нижче за течією має бу...