Вона бігла не озираючись, минаючи здивованих перехожих, ледь стримуючи сльози. Бажання провалитися крізь землю від сорому, вигнало на вулицю. В руках, стискаючи клаптик паперу, Зірочка шукала поглядом куди б сховатися, подалі від людей, щоб ніхто не бачив... |