Чорний:

-Скажи мені, Білий, мільйонами років
Слідкуєш за людством, даруєш добро,
Вже випили люди із тебе всі соки,
Як тільки їх терпиш, мій янгольський "бро"?
Уява людська нас з тобою створила,
В ілюзіях жити-людський перфоманс,
Вони залюбки ві...

Нема нічого і ніде,
Ви всі - лиш плід моїх фантазій,
Я би хотів, щоб ви були
Хороші люди, не зарази.

Гадав я: я - один із вас,
Та ви сказали: ні, нізащо!
Ну що ж тепер? Як так- то й так,
Можливо, це навіть на краще.

Я не такий, як ви усі,
Не ...

Нащо у груди цей колотить камінь
і серед ночі спати не дає ?
Мов кавалер до серця злої дами
шляху шукає в темряві кімнати
та тільки розтривожить марно шати
гарячими од пристрасті руками -
вона холодна, чортова мадама,
немов несвітське марево-різдво...

В той день я збиралось до мами на Святвечір. Мама вже 2 роки жила сама, тож у такий день не хотілося, щоб вона на самоті смакувала кутю. Сьогодні робочий день скоротили на годину, у мене ще був час повернути в супермаркет та закупитись продуктами. Сонце к...

ЕВРІН

Я лейтенант Збройних сил України. Командир штурмової роти за позивним «Мюллер». Це давнє вуличне назвизько яке вочевидь навічно приклеїлося ще з ранніх років і супроводжуватиме мене доки монетки на очі не покладуть, та й то хтозна, може якийсь ж...

Вона бігла не озираючись, минаючи здивованих перехожих, ледь стримуючи сльози. Бажання провалитися крізь землю від сорому, вигнало на вулицю. В руках, стискаючи клаптик паперу, Зірочка шукала поглядом куди б сховатися, подалі від людей, щоб ніхто не бачив...

Ще не ніч, вже не день – буйно в маки вбирається овид
Та у хмарах відлунює, гаснучи, мантра вогню;
Обгорають слова, попіл сухо притрушує повідь.
Вітер, повню погнавши, гряди хмаровиння погнув;

Потім кинув її на узбіччі Чумацького Шляху
Стертим коле...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...