«Шурх-шурх, шурх-шурх», — так до неї кожен ранок озивається листя. Її старенькі грабельки, схожі на віяло, причесують іще не пожовклу траву в парку та підмітають блискучу від ранкового дощу доріжку, викладену акуратною плиткою.
Їй до вподоби вставати удо... |