На танцмайданчику сьогодні, як ніколи, “завізно”, бо й старшокласники уже не в школі, та й студентів наїхало стільки, що голці ніде впасти, –  молоді здорові: танцюють, а коли стихне музика,  стоять і відхекуються, жваво перемовляючись. Степан притулив с...

     На маленькому дубочку тремтить останній листочок від холодного вітру. Трохи більше подиху, і він здійснить свій перший і останній політ, залишаючи оголену гілку. Починає пролітати пухнастий сніжок, прилипаючи на тепле дівоче обличчя. Вона йде краєчко...

Сьогодні парко як ніколи. Пилюга крізь підошви ноги пропікає. І корові непереливки – ледве плуганиться. Вже другий місяць отак пече і жоден дощик не бризнув. Здавалося, такого й бути не могло, бо Україна – це ж не пустеля якась: не буде сьогодні дощу, ...

    Юрко жив на небі з того дня, як мати  позбавила його життя.  Господь дав йому дуже хорошу роботу і хлопець з радістю її виконував. Але одне його в цій роботі дуже засмучувало – це, коли треба було обрізати ниточки зірочок людини, яка помирала. А інші ...

… А води в тій  річці не було зовсім. Де вона поділася? Може, витекла? Хоча як би вона витекла, і отак враз? Бо й спеки такої не було, щоб воду висушила. Дивно. А може, річка русло поміняла? Таке ж буває іноді...
У рівчаку вилежувалися валунці, одшліфов...

                        
Із-за почорнілого обійстя віяло холодною сирістю. Над усе гнітив вигляд найближчого довгого хліва – за сліпими шибками, пофарбованими в брудний зелений колір, знаходився морг, до якого санітари, а найчастіше самі хворі на ношах ...

Маленьке кольорове щастя...Вона тримала його у руках так, ніби це було все її життя...Вона боялася не те, що поворушитися, вона намагалася не дихати, аби тільки не втратити цю захоплюючу мить.
З-за рога виглянуло сонце і здивованим променем освітило дивн...

            
Місяць повний у хату світив. Ганна звечора затулилась од нього шматком газети, а тлустяк з півночі ліниво проплив між зірками й знову нахабно зирив у закутки. Ганна так за день наробилася, що сил не вистачало, щоб із ліжка звестися... Серце...

ПОДОРОЖ   І   ПОДОРОЖНІ.

Веселі, злегка збуджені дівчата вбігали до салону довгого автобуса. Кожна несла з собою, дбайливо розвішані у прозорих чохлах: картаті плахти, запаски, вишиті сорочки та барвисті хустини. Молоді студентки сільськогосподарськог...

                    
Вода спішила до гатки. І тут, на бистрині сріблясті головники з червоними перами - один в один - пожадливо хапали наживку за кожною проводкою, і міцна силянка з доброї дратви все поповнювалася новими бранцями. Савустян швидко знімав ...