Завершення літа бринить у пожовклому вітті,
в світанках, в дощі, в мовчазній нерухомості плес,
у поглядах, в снах, у мрійливих думок розмаїтті
чи в перших щемливих акордах Sealed With A Kiss.

Завершення літа... Цей порух цілком невловимий.
Я знаю...

- У мене загадка маленька.-
Говорить вчительці хлопчина. -
Яка найбільше українська,
По – вашому, пташина?

В задумі вчителька. Сміється.
І каже неохоче:
- Не знаю точно, та здається,
Лелека, певно, хлопче.

- Та ні! Ото синичка дійсно.
Ну ...

кого залишив на хресті Творець
віддавши в його руки царство
той Бога особистий біс
який руйнує світу Храм
і зводить знов його за тридні
щоб через нього сталося усе
таким як є
коли нема нічого для Творця
який спочив відвіку у неділлі
рівністю пуст...

Падают в безвість міста;
на порох згорають картини...
історія власне проста
серед пів ночі, і, днини...

І, стежка, веде в чагарі... -
в туманні ліси і безкрайя...
Місця і, свої, і старі;
і власні ілюзії-майя.



Валерій Цимбалюк, м. Ковель, 1...

я не буду гедзькатись з тобою
двері не зачинено - іди
ще ніхто не завдавав такого болю
ще ніхто не ображав мене як ти

жив на світі виключно для тебе
і себе на бантик зав'язав
ти була мені зорею в небі
та я зорям вірить перестав

ось поріг, аж о...

Хто ми? Заручники тихої втоми.
Вересні й березні – все знов і знов.
Ночі та дні, як теорії змов,
десь на полиці лежать невагомо.

Де ми? Немов у скляному будинку,
що нам здавався міцним до пори.
Сколи та тріщини: виють вітри.
Потім тихіше стає на ...

Біжать бруньки у небо сонні, мляві.
Сорочить люд, плете думки ліниві.
Бентежить вітер сни беріз біляві,
А дітки гублять сміх ясний щасливі.

Мудрує день, тепла хильнувши трохи,
Бо хитрий марець дурить, наче циган.
Танцюють голуби, як скоморохи.
...

Він танцював, безсмертний, молодий,
йому було лише сімнадцять років -
він танцював, отримавши усе,
про що бажати міг і не боявся,
що сміх його почують за парканом
цікаві вуха. Вільний од людей,
канікули великі перед себе
він відчував, і біг, і тан...

(Здається, десь якою французькою формою... Тому ГаРОльд і падоЛИСТ)
Серед падолисту золотого
прокладу Гарольдову дорогу,
прокладу дорогу проти сонця
і до міста, зниклого за церкву.

Серед падолисту круговерті
прокладу Гарольдову дорогу,
Сер...

Як тіло вояка війну всотало
І плоть його замішано з металом,
неначе хліб майбутніх бойовищ -
у мозок пам"ять учепилась, чорний кліщ.
І сили п"є, мішаючи отруту
з вогнями крови.

Не люблю я круто
стару судому спогадів і хиб,
страждань майбутніх ...