Ой на Йвана на Купала
Віршик був,
Нема -
Сховала

Ніч, робила халабуду,
Вкрала ряд,
Та інший
Буде.

Від Івана і до Пе́тра
Може щось
У стилі
Ретро?

Літо в брилі, мешти з дзюбком,
І цвіте
Дволиста
Любка.



...

Дякую Тобі Боже
За пережитий черговий день
Дякую за допомогу
У завершені усіх моїх прохань
Дякую за те що не ворожу
До слів рідних до пісень
За обрану дорогу
До життєвих моїх сподівань
06.07.2019р.
      
...

Вірш про сцену «По воді», із кінокартини Андрія Арсенійовича
Тарковського «Сталкер».



Я розчинився в часі краплею-рікою –
в себе вібравши речі від епох…
Усі монети… медальйони, зброю…
життя людського тихий епілог.
Я тік із Лети падаючи в Лету
...

Чекала на рожеві перли,
як на обіцяний кораловий присмерк
на березі моря -
потрапила лише на ярмарок
й отримала
дешеву біжутерію..

Чекала на диво - дитину..
але замість того
з´явилися дві дикі чорні кішки з хащів лісу,
що враз перевтілили...

Між думками вдивляюсь на лілії
Безтурботні, і сповнені щастя
І в казковій в квітковій феєрії
Серце - теж наче біле латаття.

Розкриті пелюстки конусом
Поглинені в сонячну мантру
Говорять тихенько з Богом
Й не чекають святкову дату

Я стан...

Хлопчику, завше усміхнений і ясноокий,
ти такий стрімкий,
ти так намагався блискавично
досягти свого піку - свого Евересту -
ти йшов по кар´єрі,
мов по піщаному лезу кар´єру,
гострий край котрого
втримували лише корені
ще незрубаних, в...

«багато людей так сміюцця із мене
вони мої друзі і ми розважаємось…»*
впеклися слова ці зі всього гарему
тату на мій профіль на них я рівняюсь

яка простота! незалежність! цілинність!
і де ж та поділась триклята межа?
цементів нема все на первісній...

Вірш про кінокартину Андрія Арсенійовича Тарковського «Жертвоприношення».

Не треба тут більше ілюзій
цей світ вже зникає в імлі…
І людство, що билось в напрузі
на тлін порохніє у тлі…
І знищені сни і тенета
і дім догорає мов лист…
І море, що вдал...

Сидить поет. Думками  плаче,
Які спливають на папір
Він кує їх поки гарячі
Міркуючи як дикий звір

Читає двічі або й тричі
Те що ще вчора написав
Голосом гордим як на вічі
Коли друзям пошану слав

По темах нуртуючих  скаче
Мов партизан п...

Ти куди пішов та на горечко?
Та чого знайшов ти у мороку?
Та у мороку, та у присмерку
Було ясно так, та знавісніло.
Золота роса впала на кущі
Та на чагарі в чарівнім лісі
А лісочок той вже порубано,
А чагарник той вже загублено.
Хащі та кущі, золо...