У цю листопадОву майжетишу,
У цей передзимОвий майжесніг
Спинився час і, певно, він не дише,
Ото ішов-ішов, а зараз ліг.
І так мені сумується велично,
І так мені століття до весни,
Безрадісні на голос нині птиці,
Безколірні на барви нині сни.
Навк...

Прийшла  в наши рідни гори.
Од каль, лем Бог знає сесе.
Іде і чудеса творит
З вшиткого, што з собом  несе.

Хоц приходит ту што рока
Золота осін – княгиня...
Сідат в лісі, над потоком,
В маєстаті, мов богиня.

Під сад, який садив тато
Клад...

І десь виникають з туману країни…
і віти дерев шумлять у імлі…
Не видно, не чутно минулої днини
і ці силуети на темному тлі.
Дорога примарна і мовби казкова
іду і пірнаю у дійсність мов сон
і кожна хвилина незвична та й нова
у ній прокидаюсь й снов...

В душі і серці несли зерно любові
До всього що рідне що наше  своє
Його засіяли предки своєю кров’ю
А кров ця нині акордом песимізму б’є ...

Роки минають душею ходить совість
Зупиниться і питає а як там у вас є
Багато з нас замовкне або в чужі...

не лахміття не обнова
не данина моді ні
не обгортка кольорова
у кишені десь на дні
не бенкетні сіль із перцем
не приманка для гроша
мова – кров і пам’ять роду
звідки живиться душа...

  
Евробус,  ніби  кіт  на  лежанці,
Муркотів  на  зупинці,  і  я  
Видивлявся  в  вікно,  як  йшли  бранці
Вздовж  дороги  туди,  де  війна.

А  опісля,  в  вечірніх  новинах
Віщували стандартно з АТО:
«На  сьогодні  немає  загиблих…» –
Тобто ...

Нікому  не  вірю,  ні-ко-му!
Брехнею  сповите  усе,
Надія  давно  вже  у  комі.
Хто  зрадив  Майдан  і  мене?

Цинічність,  інтриг  павутиння    
Й  безкарність  зайшли  за  межу.
Яке  ж  треба  мати  уміння
Ганьбити  державу мою!

І  страшно  в...

Ноги натерті в черевиках…
Дорога – вузька стрічка
іду по ній немов в потойбіччя.

Валерій Цимбалюк, Ковель,  6 листопада 2018 року...

Летів далеко
Лиш так далеко
Щоб повернути
Зміг
Згадав лелеки
Осінній клекіт
Шлях незабутий
Сніг
Летів думками
Тата і мами
Присів в Карпатах
Там
Читав він драму
Ненаписану
Покійним татом
Храм
В золотих листах
В селах і містах
На ...

В нас будуть стріляти
Нас будуть вбивати
А ми не будемо вмирати
Будуть зневажати
У брехні купати
Ми не будемо пропадати

Діти України
Живі хоч і згинуть
Бо батьківщина в нас єдина
Пам’ятна світлина
А на ній родина
Усміхнена не на колінах
...