Цьогорічна «корона», а потім і жорсткий нокдаун, посадила вдома на віртуальний ланцюг старих і малих. Слово «ніззя» повсякденно звучало з кожного телеекрану кардинально змінюючи стереотипи нашої поведінки. Але серед всіх негараздів, що іноді звалюють...

                                        

Він був завжди поруч: красивий, благородний, показний. За ним я була, як за кам’яною стіною. Всі заздрили моєму щастю. Я його водила до подруг в гості, вони ж, суки, лише крутили хвостами та стріляли в нього св...

Догорають калини грона червоні. Криваві грона у очах не гаснуть, як не заплющую. Не ховають очі те полум’я, що розгорається в серці, попри те, що навколо зима, аж до обрію. Немає обрію, кінця немає. Сліпить у очах, та як знаки – сліди ті калинові грона. К...

Я ховаюся в темряву ночі, ніби для того, щоб відшукати там відповіді. Немає відповідей, але немає і часу, хочу плекати ілюзію. Я вже не знаю чи хочу шукати, але коло все одно не зупиниться. Вже знайшов, чого не хотів, знайду тільки те, чого боюся.
Невже ...

І навіть, коли світ зустріне останню ранішню зорю, я буду після. Непомітним. Невловимим. Спецією, що змушує розквітати ваш сенс життя. Бо з’їдаю прісність, щоб могли блукати у затишному сомнамбулізмі.  Насичую легені трепетом монад і прикладаю до ваших гу...

   – Я тобі так скажу: ми раніше про корупцію чути не чули. Ну, це я прибрехав канєшно, бо при Союзі нам по радіо розказували про неї: шо на Заході одна корупція кругом. Да якби хто мені тоді сказав, шо і в нас буде – я б нізащо не повірив. Це олігархи ...

Нарада ближнього кола Великого Лу закінчилася несподівано швидко. Високопоставлені чиновники виходили з кабінету понуривши голови, їх пригнічувала схвильована промова сюзерена. В їх задубілих головах звучали неприхованим сполохом слова:
- Ми в повному л...

Деякі люди мають схильність до філософських роздумів у вільний час. Ось і Василь Тимофійович, кожного разу коли задумувався над сенсом життя, його рука, як завше, сама, зрадливо тягнулася до пляшки з оковитою. Змолоду він ще міг змагатися наввипередки з в...

Мій записник – як альбом художника. У ньому народжуються нові світи, яких не існувало раніше.
Захочу – зроблю каву рожевою і випущу плавати в чашці яхту з вітрилами. Білими, як простирадло.
А схочу – оживлю троянди на шторах, і вони розлізуться в різн...

Наші прямі перетнулися у точці побачення.
І вже не важливо, хто чим жив раніше. Настав час підлаштувати календарі та часові пояси одне одного під спільний знаменник.
У кожного своя правда і своя умова. Та ми знайдемо розв’язок задачі, враховуючи те, щ...