Паноптес не моргає.
Сто.
Не більше. Не менше.
Траум заходить.
Що ми бачимо?
Червоні прапори оголюють її.
Траум заходить. Що ми бачимо?
Дерев'яну тацю.
Траум заходить. Що ми бачимо?
Траум лягає.
Траум, навіщо ти вкрала золота Гретхен?
Сповзаєм...

                                                                      
    Нарешті ніч проковтнула хатню метушню. Він лежав горілиць і слухав тишу. Ні-ні, не лише слухав, він її пив своїм тілом, кожною клітиною своєї змученої душі, бо лиш зараз, в рідній...

Міський ветеринар, Олексій Павлович Чуйний, ішов із ветлікарні через пустир додому і незчувся як потрапив у щільне коло собак які, вишкіривши зуби, вже були готові вчинити йому самосуд, та коли взрів, що потрапив у халепу, було вже пізно. Одне кинулося й...

спи, моя жінко, спи
вкрившись туманом, зібгавши коліна
час проминає і осінь - не винна
спи, невситима, спи...
твоїх бажань соляні стовпи
змиє дощів невблаганна втома
в коконі мрій зазимуєш вдома

вмій зачекати, але не терпи......

У напівтемному гаражі, переробленим під ремонтну майстерню і хімічну лабораторію, сидів невеликий сивий чоловічок і, схиливши голову, захоплено працював над якимось механізмом.
Ця людина довго йшла до своєї мети. Він ставив численні досліди в усіх област...

Ти мовчиш… і, я, теж мовчу...

Ти раз-за-разом дивишся на мене трохи насторожено -  тому в твоєму погляді присутній якийсь виклик... Весь твій вигляд ніби говорить: "Ну, здивуй мене, зроби, те, що я ніколи не передбачала... Де твій цілий рій несподівано...

(Написане під натхненням і за мотивами
відомої пісні Тома Джобіма
про маленьку пташку.)

Маленька пташка питала у неба:

- Чому втекло моє щастя? Чому воно мене покинуло? Хто отруює мою надію? Ранить душу і вбиває серце? Розбиває навпіл усе моє житт...

Вона вмить оціпеніла за прилавком. Надокучлива мана оволоділа її свідомістю. У відчинених настіж дверях невеличкого бутіка, під назвою «Солодка крамничка», стояв він. Все, що було таким звичайним і буденним вмить зникло, немов розтануло у вранішній млі. Ї...

      Ти хочеш чаю з лимоном. Сам чай тебе не цікавить, ти волієш різати лимон, береш до рук ножа і я питаю чи вмієш. Кажеш –аякже,– і що зробиш усе найобережніше. За хвилину в тебе порізаний палець, ніж калатнув по блюдечку, поруч неушкоджений завмирає л...

Подивіться он туди!
             Усі льотні агенти глянули на вхідні двері. На брунатних лакованих дверях висіла чорно-біла копія паспортних даних. Служба авіаційної безпеки роздрукувала біометричний паспорт громадянина Іспанії. Звали його Карлос Морено ...