Пімсти смерть Великих Лицарів!
                                                                        Декалоґ.

Біжи, вовче, біжи, брате кароокий!
Над тобою кряче ворон в вишині....

Він стояв перед чистим шматом тканини й мовчки видивлявся в ній якийсь глибинний, тільки йому відомий смисл. Полотно було пусте й порожнє, біле, навіть непоґрунтоване. В кімнаті темно й пусто. Ліжко, ослінчик і мольберт. Тут жив Мистець – художник, який о...

Замовляйте і читайте книгу автора “ДОДАТОК№888”
Адреса для замовлень і додаткової інформації: dodatok888@mail.ru

...

Коли ти їси ікру обережно
Щоб не пошкодити хребти іще ненароджених риб
Зубами їхні лоскочеш ребра
І проникаєш углиб
Ти робиш усе в такому ж ритмі
Так само спритно
Ніби ніколи нікого іще не ламав
Але
Якщо на дні твоєму риби знайдуть спокій
Я не за...

Їй, дівчині із України
Наснився жахливий сон,
Там де розбитії руїни,
А хлопець відійшов на фронт.

Літо полетіло разом з журавлями
В них було все прекрасно так
Та хто знав, що відійде він у далі,
А сон - це буде віщий знак.

Жовтень засипав їх л...

Одержима
Одержима – написано у справці.
Чим? Вогнями, містом, шумом...
Ні! Внести б мені поправку,
Та не повірять, що тут було.
Одержима! Одержима! Одержима!
За мною зачинились двері.
З усеї сили без вагань і стримань
Кричу в холодну стелю.
Одер...

Убитий батько,
Мати із дітьми ,
Втікає далі із Галичини.
Бояри жадібні
Чуже добро ділити
Схотілось їм багато жити.
Усюди чвари і зневага,
Хто хоче той король і князь,
Вокняжився один боярин,
Багато сала, меду і грошей зібрав,
Та титулів до того ...

Несеться час і ворон стукає в вікно,
Як ти колись постукав в моє серце
І переріс той стукіт у кохання вже давно
Хоч і мені тепер вже все-одно...

Постукав ти і я дурепа відчинила...
Можливо навіть я тебе любила
Я ще була мала й не розуміла
Чого на...

    ЮЛЬКО  ВЕРНЕ



Гваарят  люди. Колись  давно,

Такий  писар деже славний,

  Што то писав фантастични книжки колись...

То наш чловек. Його дідо      

         Проживав колись в Бескидах

   І далеко мав до церкви і до школи.

...

Було під рано це, о шостій,
Коли сховалось сонце за межу,
Й зимовий вечір в хуртовині злосній,
Премило крикнув: „Ой кручу, верчу”.
Чекав я літа у метіль вглядаючись,
Але про осінь думав я чомусь,
Про те як всі зі справами не гаючись,
Біжать у близь...