10 частина

«Ти – до добра… чи зла… є провідниця»

Я розкажу тобі, дитино, про життя
Воно складне, але цікаве й славне.
Джерельної води пиття.
Далеке… і таке недавнє.

***
Маленька донечка проснулася.
                Сміється.
Не жадібна на ...

Колись, ще маленькою, дуже любила сидіти на лавочці між бабусями на вулиці, коли вони збиралися на "посиденьки". Було дуже цікаво. Вони багато розповідали з пережитого в минулому, ділилися новинами, обговорювали питання на різні теми - від політики... ...

     «Нашої душі живі дзвіночки»

Я розкажу тобі, дитино, про життя.
Одне дається.
                Довге чи коротке,
Наповнене, чи сміхом, чи ниттям,
П’янке, терпке, гірке, кисле… солодке.
Душа випробує, смаків всю різновидність.
В себе вбирає. ...

«Життя в життя… у цьому є безмежність…»

Я розкажу тобі, дитино, про життя
І що насправді в ньому є багатством.
Ніякого не зроблю відкриття
Бо ти давно вже стала не малятком.

Мені Господь відміряв довгий вік.
Що поміняла б? Як би все спочатку?
П...

«Життя в життя… у цьому є безмежність…»

Я розкажу тобі, дитино, про життя
І що насправді в ньому є багатством.
Ніякого не зроблю відкриття
Бо ти давно вже стала не малятком.

Мені Господь відміряв довгий вік.
Що поміняла б? Як би все спочатку?
...

7 - частина

"Старість не родить. Спорожніє поле"

Я розкажу тобі, дитино, про життя,
Тепер старе і молодим не годне.
Лиш охання і скарги, ще й ниття…
Все переоране. Та вже роками сохне.

- Чому не годне? Бабцю, мудрість в нім.
Вона збиралася к...

***маленька філософська поема***

Імператора вбито.
Загинув тиран!
Мур палацу пробив
Плебісциту таран!..
....................
Не злукавив.
Криваво віддався мечу,
І останнього "Аве!"
Собі не почув.
Відлетів, мов лелека
В осінній імлі,
Все ще ч...

...крізь розірвані хмари
Сонце світлом зійшло,
Бюст Хайяма Омара
Увінчавши чоло...
....................................
-щось на серці... Та годі!
З ким би випити як?..
Сонце, ти у нагоді.
Сонце, любиш коньяк?

У Едемі жіноцтва
Я кохання співа...

Поема  перемогла  на  конкурсі  “І  мене  в  сім”ї  великій...”  Спілки  літераторів  Славутич,  перше  місце,  березень  2016  р.

Тюльпани  Афгану...  Мов  кров...  Дивина...
Весна  в  чужім  краї...  Я  хворий...  Весна...  
Торкаючи  ранню  свою  ...

Ця ніч віршування відточує стиль.
Неначе чорнило розлите на стіл,
Вона тобі в душу втіка, ніби жах,
Що вірш не напишеться... Пишеться... Ах...
.....................................

Складаються зорі. Підходить пора...
Ще тоне у мороці твій Катр-Бра...