Текст видалено автором твору...

Не питай мене, чому..
Чому тепер вдаю,
що не знаємося -
чому мовчу.. -
Нехай.. гадай,
що зрадила...

Все ж, краще така думка,
ніж ніяка..

Тож не питай мене, чому..

Знаю, прийде час -
і лише він буде мовити -
за нас.....

Текст видалено автором твору...

Бабцю,
якою би Ви були,
коли б дожили
до своєї старості?
Знаю Ваc
зі старих, пожовклих світлин:
висока постать,
сірі великі очі
(на чорно-білій знимці не видно,
проте мама казала,
що були барви небесної сині)
та довга, густа,
шовко...

Мерзли на небесному мольберті
Залишки від гами кольорів -
Вилинялі, тріпані й подерті -
Тільки білий колір майорів.

Він упізнавався в кожній хмарці,
Звідки падав, мівся, згодом - ліг.
Наче свято видалося вранці:
Люди і земля раділи: сніг!

Він...

Текст видалено автором твору...

Вдягає повітряна свита,
Ласкає серпневе тепло,
І зелень росте соковита.
Нехай би так само й було:

Учора, сьогодні та завтра;
Без болісних зрушень і змін,
Палала би сонячна ватра
Чи зоряний древній камін.

І кожної ночі та днини
За нами, неначе...

Я
Мені іноді здається, що люди – якісь чужорідні тіла, що оточують мене, єдину і справжню. Це моя хвороба і моя печаль, хоча буває і так, що я радію тому, що я не з ними. Так мені здавалося здавна, ще відтоді, як малою, не відчувала тотальності і всеосяж...

Зимує собі під сезонним наркозом
Ведмідь у барлозі. Щось тягне й мене -
Побавити снами свідомість і розум.
А там і зима непомітно мине.

Не буде вертепів, похмілля, колядок,
Зарубаних сосен і мертвих смерек.
Я зможу відчути душевний порядок.
А зап...

  ...