НУ ось, дохтор сказав, що в мене рєдкосна проблєма, йоб твою мать. Я в діпрєсії…Написав якийсь діагноз у картошці, промимрив його в слух, шо я й не запомнила. Ше й казав сходить на узі для повного обслєдованія. Ой…б…с… Ігорьок!!! Ну, куди ти сонце поїхав?...

Друзі-гаківчани, сьогодні "Гоголівській академії"- сайту, який усіх нас об’єднав, виповнюється 13 років. Щиро дякуємо за те, що ви з нами, що зберігаєте наші традиції та підтримуєте творчий вогник ГАКу. Бажаємо вам нових яскравих ідей, літературних перемо...

90ДнівЛіта. Письменники, з якими хочу подружитися…)
Письменники, з якими хочу подружитися…
...де ви, письменники, з якими я хочу подружитися?
Думала довго - цілісінький день: поки купувала огірки на базарі, поки бродила з дитям рядами супермаркета, нав...

...із блокнота " Дрібниці і дурниці"

Новорічна ніч видалася холодною, як льоди Антарктиди: надто чужою була компанія, куди мене занесло легковажним вітром випадкового знайомства. Стандартний набір стандартних новорічних елементів: посмішки, блискітки, ...

16 грудня 2017 року у видавництві "БукРі" побачила світ моя перша книга "Моряк з Марселя".

Із анотації: "Зачарування невимовною дівочою красою і понівечені зрадою серця ліричних героїв, таємничу недомовленість і жагучу пристрасть, любовні захоплення і ...

Друзі! Знаходьте в НЕТі, слухайте. Радіостанція ПРОМІНЬ, 28.10.2017, час 22.00, програма Нота Епохи. Народна артистка України Світлана Мирвода дає інтерв"ю і виконує вперше на радіо пісню ЛАКРІМОЗА ВІЙНИ (сл. мої, муз. О. Лісінчука)...

Кожен щось приховує. Ховає своїх скелетів у шафу, замикає на міцний замок і викидує у прірву, де внизу б'ється річка, яка поглинає усі секрети людства. Усі білі плями з історії світу поховані саме таким чином, та зараз не про це. Не про політику чи економ...

Часто, дивлячись на біло-фіолетові хмари, такі, як в фантастичних фільмах чи мультиках, які кубляться на світло-блакитному небі, я бачила Бога з своїми помічниками Ангелами. Саме ці від темно-фіолетового до світлих відтінків хмари- це їх дім. Бог сидить н...

Одного теплого і м’якого вересневого вечора мені пощастило сидіти на піщаному березі Критського моря і насолоджуватися тишиною. По обох сторонах  від мене був довгий пляж: далеко справа- великі кам'яні брили, які закінчувалися чагарниками, а ще дальше злі...

Текст видалено автором твору...