Затята, ох, затята. Вріж – і кров не потече... Наче створена для подолання труднощів, які сама собі напитувала. Певно, її млоїло від спокійного, розміреного життя,  якого вона постійно прагнула. Отакі душевні колізії заставляли її в сімох водах руки мити,...

Ніч засинає за вікном… Тиша вбиває. Вона висмоктує сили, робить мене слабкою і беззахисною. Саме вночі часто охоплює відчай, густий, як морок за вікном.  Сум огортає душу, обіймає за  плечі,  стискає серце   у важких обіймах. Ти так далеко - у своїх справ...

В плиті затріщали березові дрова,
Зайшовся у соло домашній цвіркун,
Настояна брага зіграла - готова

Варитись в корисну, міцну та гірку
Горілку із неї у честь Миколая.
Достатньо зварив на своєму віку

Напою такого… Пекучо палає
Вогонь нена...

Вона прийшла додому ввечері і написала вірш вранці. Все-таки натхнення прийшло. Вона чекала кохання сама, а з’явилась дружба з уже зайнятим хлопцем. Але почуття щирі прийшли. Бажане – збувається.
Вона любила світанок, а сонце сходило холодним теплом, п...

Стихли від знесили сутички, бої,
Квітоньки стулили віченька свої.
Вечір наступає світлом ліхтарів,
Ген - над небокраєм промінь догорів
Сонця золотого в мареві пітьми,
Де зіркам розлого, під якими ми
Після швидкоплинних і приємних вправ
Стелемо пе...

зникло сонячне палання
тонн розбурханого водню
перша зірка жовто рання
не прогріє всю безодню
неозоро-непроникну
частки всесвіту малої

у вікно земний супутник
срібним оком зазирає  
крізь повітря каламутне
нескінченне та безкрає
я мости...

Цей віршик маленький - неначе етюд
Про свято, яке зустрічають в неділю
Російські церковники, паства і люд

Як світу відому давезну подію -
Надходить майбутнє, минуле - іде
У вічність назавжди – тому й не радію.

Повторів не буде. Ніколи, ніде...

Під сумну фортепіанну мелодію хочеться розказати так багато чогось пафосного про своє життя. Та тільки сідаєш за комп’ютер (чи береш в руки ручку і сідаєш перед листком паперу), всі пафосні думки ніби втікають з твоєї голови, безсовісно, але справедливо. ...

Фотографія зберігає один момент з нашого такого багатого на події життя. Згадати кожну деталь певного періоду свого перебування на білому світі ми можемо, тільки переглянувши цілий фотоальбом. Хіба ні?
Картина, здавалося б, схожа до фото. На ній ми так ...

Натирають мене і мнуть
Професійно тепер долоні,
Викликаючи тиху лють -

Незнайомі вони, сторонні.
Відвертаюсь тому від них,
Лежачи на масажнім лоні.

Виправляється якось звих....
Заслужив я його за діло
Від ревнивих людей. Не злих -

Оддубаси...