...заб’ю круту з поетом «стрілку»,
як Магомед йду до горИ,
бо краще гір - є жінка тільки,
котру ще ти не покорив…

...в дискусії вступати ліньки,
бо на поверхні це – отож:
всі неприємності від жінки,
але й приємності також!

чим "ні -про-що" вес...

цей ранок - квадратний корінь
із гучності снів у плеєрі
із губ моїх джину й моря
зроби ще Криваву Мері

цей ранок - ковток кефіру
давай - вхідні файли випий
давай продамо квартиру
оселимося у квіпі

цей ранок ми відгадаєм
під ковдрою
під мета...

сьогодні деНЬ твоїх відлуНь
і відображеНЬ -
шугає тіНЬ (як лаНь чи луНЬ?)
зізнаНЬ і вражеНЬ…

мою би ліНЬ у твій полон,
у лоно мушеЛЬ,
в тепліНЬ-купіЛЬ твоїх долоНЬ,
у ріНь зворушеНЬ,

щоби відчути поміж хвиЛЬ
сумліНЬ свідомісТЬ,
глибіНЬ - п...

Дитсадок, школа, універ, робота, сім'я, смерть....В такому пересічному шаблоні ув'язнено весь зміст твого, мого і нашого суспільного життя.
Система, котра вганяє нас в певні рамки свого існування не витримує відступів з твоєї сторони. І ти досконало знає...

запах жінки
__________ cонливо
__________________ в свідомості тропіках
віддає яблунево -
_______________ ні краплі
_______________________ “пайн-епела”…
огортає
________ оголені
_______________ опієм
_____________________ опіки
і травнево
...

Тарасе,

І наші серця гупають, як перестиглі яблука, і

Наші очі, мов камені, і наші тіла ввібрали в себе найгірші

Випари, і взагалі: ми –

Скульптури третього сорту;

Я давно йшов до тебе повз неонові вивіски, повз контейнери зі

Старими ...

ми сьогодні зайві – роздано всі ролі,
ідеали залишились в рок-н-ролі,
а тепер бездухі танці бандерлогів -
бандеролями летять привіти в блоґи,
і поживні, і практичні, і дешеві,
навіть те-не-знаю-що – уже в кишені,
а у сейфі, хоч літаю першим класом...

Фаетон прилип поглядом до її розкішного тіла й насолоджувався мальовничою картинкою. Вона стояла, опустивши потужні груди донизу та вигнувши м'яку спину, вкриту ледь тонкими смужками, немов дика кішка, спокусливо ваблячи до себе. Млосно підморгуючи, під ...

Стальна лінія простягнулася в повітрі, спираючись на похмурі бетонні опори. Здається її залишили саму, без уваги, напризволяще, перетворюватися на попіл. З вістря шипа, цілком закутого рудою іржою, злетіло сонечко і, вправно, розкривши крила, маневруючи ...

Ви...
А скільки ще поряд
Проситимуть порад
Не затуляти сонця
Ви...
А скільки ще часу,
Щоб як належне
Виглядати востаннє?
Ви...
Не підкажете,
Як вона любить-
На "ти" чи по-батькові?
Ви...
Не вірите,
А день пані Смерть
Буває щодня у році!
Ви...