заблукали ми з тобою
в нутрощах старого парку.
невимовна і чарівна
бачу в тобі паву, мавку
бачу в тобі ніжний спогад
днів яких нема й не буде
відчуваю кожен подих
ми разом,навколо світ і люди
відчуваю нібий дійсно бачу,
ці хвилини здатні нас зм...

А таки Адам і Єва знайшли ту флєшку! Я не знаю хто чи Хто запакував у неї Змія, але видно, що так було комусь чи Комусь конче треба. Якщо би дехто згадав, як у ті золоті часи було, без сумнівів зміг би якось приблизити собі деякі пікантні нюанси Едемськог...

Матроси в туалети не ходять,
Матроси виходять у море...
У кожному є доля правди,
І за сприятливим збігом обставин
Її можна скласти у пазл...

Облоги твоїх непровінційних небес,
Пунктирних ліній ґудзики на асфальті,
Жовто-брудні маршрути і каберне,...

Яке диво, коли взимку немає снігу! Літо іде, осінь проходить, а земля залишається присутньою. Вона приходить вночі попід відчинене вікно. Тихо,  без зайвих згуків, саме необхідне. Зліва  дзюрчить струмочок талої води, кап та кап, дріботить, омиваючи земли...

P.S.

Цей клятий годинник мене дратує. «Тік-так, тік-так!» - стукотить, наче шкапа по бруківці. Ніяк не можу сконцентруватися. І нащо я його сюди поставив?
Серджусь на себе.
«Ах, так!» - спливає у пам’яті спогад, наче бульбашка з-під води, і насичує...

                                     До процесу написання            

Я вірю в те, що вірш живе своїм окремим життям. Якщо говорити про методологію, то це твердження звучатиме так: я схильна аналізувати поезію з позиції методологічного холізму, тобто п...

Текст видалено автором твору...