Ода закоханій жінці

Моя дивна  Ода жінці!
Ні! Всім  жінкам, що покохали
Такі жінки аж через вінця
Любов не раз нам наливали

Вони за нами в пекло й рай
Вони за нас і вбити можуть
Можливо навіть Світу край
Знайдуть. А ні, так і проложать!

Ко...

Прочитав поганий вірш Сосюри "Любіть Україну" і вирішив написати добрий. Чи вийшло - судіть самі.

Любіть українок, як сонце любіть,
Як землю батьківську - без тями.
Не бійтеся щирість свою проявить
Словами, губами, руками...

За карії очі, за виги...

Життя пливе, пливе невпинно.
Живеш, не віриш в чудеса.
Аж раптом бачиш ти… твої очі…
І їх божественна краса.

А у очах безмежна щирість
І та незвідана жага
І як мені скажи на милість
Тримати в тайні ці слова.

Ці очі наче два озерця
Зрин...

Винниченко – наш письменник,
Патріот країни він.
І двадцятий вік-буремник
Не зламав його зовсім.
Народивсь в Кіровограді,
Закінчив тут школу він.
Ще навчався в Київ-граді.
Військо стало на заваді, -
Мусів за кордон тікать.
Царю треба було ...

Як завжди зостався слід в душі
Від твого кохання й від цілунку.
Я тобі присвячую вірші
І дарую цінні подарунки...

О візьми їх і мені не віддавай!
Я повернень більше не приймаю.
Тільки серце ніжно зігрівай,
Я ж з тобою буду, обіцяю!

Зупинись, х...

      *    *    *
Пам’яті Володимира Івасюка

Пісною піснею не нагодуєш
Ти солов’я із букового лісу.
Як він співав! Зірки шипіли, впавши
У чорні води. Місяць кресонув –
Снопи зірок розсипалися небом,
Та впали знов.
Від Бога ...

Спускаючись вночі у льох за вином, я розтрощив палець старою лядою. Написано на операційному столі Центру мікрохірургії кисті. (Все закінчилося добре - палець відновили.)

Темна ніч була сповнена болю і шалу -
Наче перст указуючий лівої Божой руки,
Пр...

День запряжений в ніч розбуджену.
Б’є копитами, не розбитими,
Щебетаннями солов’їтими,
Та викрешує пісні пташками.
І краплинками-промениннками
Розсипає росу застуджену

Небо вранішнє сонцю суджене.
Прокидається, хоч стидається
Червоніючи, про щос...

Посвята найстурбованішій малолітній стервозній целці

Нетрадиційний міхурець
В Агнеси між ногами
У Корчуватому ж капець -
Всі члени в тюрмах - от пісець!
Біда ж Агнес не грана!...

Шипами мені під нігті, бо ти – троянда.
Від запаху квітки у мене щораз алергія.
Шкіра і латекс – це ти для мне нарядна!?
Мештами - в черево. я підвестися не смію

Цупкими кайданами скуто зап’ястя і ноги.
І ніби сльозами – свічка плаче на спину.
Кля...