із труби виринає дим
і тікає кудись до Бога
от би змогу летіти з ним
невідривно дивлюся на нього

він малює по небу шлях
білий дим по досвітнім полі
галерею картин а-ля
що згоряють внизу поволі

настругаю якихось дрівець
невибаглива творчість ...

Вільні у мріях.
Вільні в думках,
а руки і ноги
в важких ланцюгах.

Вільні в ногах.
Вільні в руках,
а серце й душа
у колючих дротах.

Страшно в неволі.
Страшно на волі.
Ми - потенційні раби!
Родина не левів, а молі.


2016 рік
...

За любов до рідної землі
Землі предків що хлібом співає
За працю і насущний хліб
Загинуло мільйони осіб
З голоду й любові до краю
Земля вкраїнська їм гріб

За брата й його геноцид
За зрадників що несли тривогу
Згадай Україно не спи
За біль ц...

                    «Коли приходить безмовна
                      Й станає бутони тюльпанів…»
                                                     (Пауль Целан)

Місто-квітник
Плекає старий садівник
Сивобородий з сумними очима:
Синіми, наче шмат...

Ось і осінь, ось і осінь.
Босі оси їсти носять:
Дрібку грушечки гнилички,
Солоденьку, невеличку,
А з бабусиного саду-
Три шматочки винограду,
Край зарослої стежини
Наберуть собі ожини
І надкусять бочок сивий
Фіолетової сливи.
Гомонять над кавуна...

На вулиці зеленого - ні цятки,
Спить кожен стовбур в голому саду.
Зачинені засуви і дверцятка,
Усі додому поспіхом ідуть.
А простору побільшало, а світла...
Сад в листопаді - рай для мудреця.
От-от - і простуватиме над світом
Уперше біла снігова ві...

ми поженем туман туди
де йде за обрій череда
де ледь сльозиться пруг рудий
де хмар кошлата борода

заплуталась у яворах
мовчать безлисті явори
що маків день в очах зачах
і похилився до гори

ми поженем туман – самі ж
заклякнем лунами в імлі
...

Ні вдихнути, ні видихнути – біль такий.
Руни цієї осені схожі на танець змій.
Мій любий, мій любий, мій … не мій,
я захлинаюсь від туги.

Бачиш: горять ліси, парки горять, цей світ.
В надрах моєї самотності горітиму вічність літ…
Ходять довкола Єви...

У ті часи, коли блакитна мрія
Дражнилася на віддалі руки,
Вона казала: "Я отак не вмію.
Так вибивають тільки жебраки".
У ті часи, що лестишся - і маєш -
Перед тобою жила золота,
А ти лише під себе загрібаєш,
Вона казала: "Я тоді не та".
Були і ...

Неможливо, тріснув шпеник,
Але то іще не гірше,
Хтось ковтнув, наче вареник
П'яте слово з назви вірша.

Глюк? Домовичок? О драма!
Але то іще не гірше,
Так написана програма.
Клікну ще раз назву вірша.

Сів туман, як сивий велет,
Але то іще не г...