Я –
Дерево життя:
було та буде –
лиш корінь та гілля…

***

настрій –
просто пора року
на твоєму Дереві життя…

***

сплелося віття та коріння
в узор того
що тут й тепер…

P.S.

сплелося
віття та коріння
взірцями буде та було…

PP.S...

Ми від мавпи розумніші.
Швидші, хитрі, дужі.
Та якщо сказать вірніше –
Не втекли ми дуже.

Вмієм плавати, як риби,
І літать, як птахи.
Двісті літ прожить могли би,
Мовби черепахи.

Тільки як із тим змиритись.
Б’ємся вперто в груди.
Ми не м...

У маршрутці шоколадку
Їсть дівча, смакує.
- То шкідливо для школярки! –
Тип якийсь кепкує.

Розкудахтався, мов квочка:
- Ти ж здоров’я згубиш!
Бо ж поправишся, мов бочка!
Будуть жовті зуби!

Та лиш слухає, киває.
Хрума шоколадку.
Усміхнувш...

Ми занурюємось, в простір несправжжя
і стаємо самі на Землі
ця дорога, і довга, і давня,
і вітер, сичить в голові!
І ледь ступлені, кроки в відомість,
і несправжність уявних світів.
Полоняє, наївну свідомість,
що ж веде до майбутніх страхів.

Що...

       Присвячую І. Т...


Розширені очі у відьми
і погляд веселий наскізь,
щаслива і радісна ніби;
(обличчя - це юності бриз...)
Здається - торнувся і згинув.
Застряв у глибинах її.
Та час, то й так мудрий все плинув
і суті пізнав я свої...

...

Богу
воля й сила не потрібні:
Йому звіку все одно…

***

від скверни волі й сили
чистий Спас
спочив ніким в неділлі!..

***

без волі й сили –
ти ніхто
і саме в цім твоє спасіння!.....

Присвячую Ірині Малиновській


Може найкраще - все ж бути собою
й дивитись у очі своіми очима?..
І Думати власною, завжди головою,
і бути Душею, що часто так зрима?..
Може на краще, залишитись іншим
не схожим на більшість так схожих?..
І бути с...

Це Синьо-Червоне Сонечко.
                     Дитячий Малюнок на бруківці


Ці жовті гуси й рожеві ті равлики
й дитячі малюнки - наївні до сліз.
Матерів і Татків, ці Марійки і Павлики,
що носа свого, всовують - скрізь...
Що так вимагають, на ніч ...

Коливання води... - так будить свідомість;
за вікнами дощ - розтуляє в міт браму.
Затишок дому - міщанський і рідний.
Дивлюся на світ, крізь окреслену Раму...

І вкотре лунає, ця пісня дівоча,
і голос знайомий, і рідний до болю.
Він все так співає,...

Тут вже більше нічого нема із того
що розумілось, як начебто данним
вільній людині, тема насильства
лунає славнем імперії вічного зла,
вона нам каже:" Полюбіш і козла..."
і " прісно і нинє...", як скотині
що чекає смерті від електроструму,
нам вгот...