Одного разу Іван Павлович Головатий, міцно поснідавши, чомусь уявив себе творчою людиною, тобто письменником, і почав писати. Але далі кількох рядків діло не йшло. Та нарешті зрозумівши, що початок був якийсь пріснуватий – не вистачало якоїсь п...

Замовили дівчат. Четвертою зайшла дружина.

***...

Шукаю роботу порноактора. Сантехнік Вася.

...

   Посадив дідусь Іван яблуневий сад. Деревця, доки були ще молоденькими, росли дружно, ніхто нікого не ображав. Та ось прийшов час і на яблуньках у травні місяці з цвіту зав’язались перші плоди. Всі деревця були страшенно горді з того і дружно хвалились ...

Сьогодні зустрів шкільну любов. Спилася.

***...

*Вступ. Я не знаю як назвати цей креативний недовгий текст... Скоріше це проза,... За жанром, щось як інтерпретація. Це інтерпретація (переклад, трансформація в прозу, на українську мову, і в український контекст) моєї улюбленої кантрі пісні   Тобто, я ад...

Друзі, сьогодні минає рівно 16 років відтоді, як на сайті, який усіх нас об'єднав, з'явилися перші твори. Щиро вітаємо "Гоголівську академію" із цією прекрасною датою!
Давайте у такий особливий день пригадаємо, чим вам допоміг або зараз допомагає "ГАК",...

ОДИН ПЕРЕСІЧНИЙ ДЕНЬ В М’ЯСНІЙ ЛАВЦІ
Я бадьоренько висунувся з ванни. Який чудовий день, який чудовий я та пісенька моя. Пісенька, пісінька,  пісічка моя? Не пригадую. Перевага самотнього життя в тому, що можна лазити по помешканню голим в будь-яку пору ...

(Мда, воно ще гірше, ніж було...)
Я почув як кахикнуло за мною, негучно та звичайно, ба звук той був тривожніший за все, що торкалося людського вуха. Якщо я не помер від переляку, гадаю це лише тому, що мої чуття вже були роздовборушені та  роздовботриво...

           Чорнота замість вступу – як іще почати речення там, де одразу є друге, і в ньому чітко зазначено ніч, і що.. Ніч уже вицвіта: так, як тільки вона це уміє – в буквальному сенсі – кольорами повільно назовні: ось тануть її пелюстки, крізь них тепл...