- Йдеш на роботу - одягаєш білу сорочку. Якщо хтось зустрічає на дорозі наше авто і бачить білу сорочку, вони мають знати, ми на роботі, не займай. Це наш знак.

Один напроти другого сиділи два зовсім різних чоловіка. Вуйко Метро, або Дмитро Коновал, на...

Ментальний паяц

Темний силует автівки, без увімкнутих фар, визирнув з-за рогу. Просунувся до переду, перекриваючи собою провулок. Шум мотора поглинав гул величезних холодильних камер гуртівні. Тьмяні, брудні лампочки яких своїм відблиском на капоті...

СЛАВКА
Ще тепле, вересневе сонце м’яко стелило свої промені на крони сільських садів. Строката тінь мерехтіла поміж стовбурів плодових дерев. Легкий вітер хвилював низьку траву і та лагідно хилилась до землі. Хлопчики недбало порозлягались на цьому зел...

ЕЛЛІС

Еля сиділа на високому дерев’яному стільці уважно розглядаючи старенький, потрісканий, вицвілий з червоного кольору сандалик, надітий поверх запраного, заношеного  підколінка, бовтаючи другою ногою над брудною підлогою. На цьому сандалику ще збер...

– Ви чули історію про створення Великої Держави? Історію Імперії яка вас породила? – Імператор сидів в своїй улюбленій залі для зустрічей навпроти двох жандармів. Через вікно все так же заглядали статуї попередніх імператорів.
Жандарми мовчали.
– Бачите...

По битому шляху, який обходив Велике передгірне озеро, важко котився віз в супроводі п’яти піших. Шлях цей вів на південь до нещодавно захопленого прибережного міста, яке звалось Тум. Королівство Азалегія довгий час стримувала натиск свого північного сусі...

                                        «НІЧ ВСІХ СВЯТИХ або ДЕНь ГРІШНИКа»
                                                                           І
- Чорт, та мала шмаркачка мене спалила.. – сказав низенький хлопчина, який ростом був також шмарко...

Дерево в саду


Надворі йшов проливний дощ. земля вкрилася калюжами й на поверхню повилазили дощові черв’яки. Мені не хотілося йти, однак батько сказав:  
- Немає кращої пори для народження життя. Народжений в бурю – не схиляється до смерті, - повтор...

МІЙ НІС НА ЖЕРТОВНИКУ

Прибіг до табору археологічної експедиції я близько одинадцятої. Хоч час і наближався до обіду, але я помітив, що ніхто й не збирається перериватися. Лише чув здалеку, як один хлопчак, років тринадцяти – це наш сільський відмінник...

Сьогодні вже нічого не нагадувало про вчорашній шторм. Небо, аж до самого обрію, приваблювало мрійника своєю блакитною безоднею, а море… море виблискувало міріадами сонячних зайчиків, якими бавилися темно-зелені океанські хвилі нестримно гнані конвергенці...