В цей день усе було іншим. По-іншому світило сонце, мелодійніше співали пташки, блакитнішим здавалось небо, а в повітрі витав божественний запах. На мить здалось, що це був рай, тут – на Землі.
Та ні, рай був у блакитніших за небо очах, бо в них я знайшо...

МОРАЛЬ, ЯКЩО ВАС ПІДСТАВИЛИ
Кожна людина в своєму житті зустрічалася з багатьма неприємностями. Але чи замислювалися Ви коли-небудь. Над тим, чому вони виникають на Вашому шляху?
... Доля? Випадок? З усіма буває? Запитань багато.
Але чомусь, люди рідко...

- Мої батьки померли рано. Отруїлися домашнім вином у гостях. Дурна історія. Я жив з дідом, він в мене пасічник у колгоспі був. Коли він помер, мене до армії забрали. Служив у морській піхоті, в Криму. Там навчився добре стріляти та битися, ми ж були спец...

Добро і зло існують на землі,
Змішавши чорне й біле в темний сплав,
Запеклий бій між вічним і святим
Закінчився нічим, мізерним став...

Враз все пом'якло, втратило весь сенс,
Вода і кров змішались різними тонами.
Все нам пророчило кінець,
Кінець ...

(вона)
Коли твій ангел кохатиметься з моєю демоницею - я малюватиму картину на полотнах хаосу і смердючими фарбами. У людей, на тих картинах, замість очей будуть стічні ями, замість губ - забур`янені яри; на їх щоки я насиплю трохи землі, а носи заховаю ...

- Дзюдику, ану йди геть, не псуй повітря, не паскудь дітей. Ти чого на дитячому майданчику пиячиш? - а потім в бік, до когось пошепки, але я таки чую, - Цей Дзюдик - то щось страшне. Пияк пропащий. А в нього ж такі порядні батьки. Кажуть, що Дзюдик - пі...

В прокуреній цигарковим димом кімнаті лежала напівгола  світловолоса дівчина. ЇЇ тіло раз-по-раз здригувалося, неначе боялося чогось таємничого, містичного, незвіданого… З її сірих, мов лондонський туман, очей лилися сльозинки-капельки дощу.
Ще вчора Іри...

        Продовження                                      
                                           4. Смарагдове небо

       Нічне чергування позаду. Все, майже, як завжди, операції, втомлені очі та задоволене сумління. При виході з лікарні Сашко на...

Моєю улюбленою книгою ніколи не була «Аліса в країні чудес». Прочитавши її в 8 чи 9 років, я кілька місяців бачив кошмари, де труляля і траляля танцювали навколо мене, поки чеширський кіт, посміхаючись, відрубував мені голову. У дорослих кошмарах все одно...

  (уривок майбутнього роману)
  Він мене довго не відпускав. Ми крутилися по кімнаті  і  розкидали меблі, а тоді  палили  радянські книжки в  грубці з  зеленого кахлю. Цілував мене. Цілував кисті рук зсередини, там де  спліталися сині прожилки, тоді доло...