***
- Мамо, а чого це дід в ящику лежить?
- Це, доню, тепер його нова хатка. Невдовзі віднесуть її на цвинтар, там він в ній і житиме.
- Мамо, а у мене теж така буде?
- Сплюнь, ти ще мала! Біжи краще на вулицю. Шапку лише не знімай, бо холодно...
***...

1. Облиш надію кожен, окей?

Стоянка тривала всього якусь хвилину; ну, може, дві. Схожий на величезного залізного крота локомотив дав дещо обережний, зважаючи на ранню годину, гудок, і раптово розбуджений після короткого сну виводок брудно-синіх вагонів...

Як би не намагалася дістатися місця, де щось про себе дізнаюсь, не виходить. Здається, вже ніколи чогось вищого не зрозумію. Можливо, так є через те, що листопад. Він приходить з лісу. Як відповідальність. Волога, туманна й сувора, як тиша. Падає на тебе ...

– Христос посеред нас,– промовила жінка у чорній хустині, вхопивши ложкою кілька зерен пшениці, і поки гості відповідали "є і буде" вийшла за двері.
Тільки що Параска похоронила чоловіка. Прожили разом півстоліття. Як вже було –так було, але зла вона на ...

Можливо ластівки на льоту лишають смужки запаху, або після дощу чимось пахне, чи просто в квартирі набридло. Виліз на стілець, став на задні лапи, передніми сперся на підвіконня й, висунувшись з балкона, уважно принюхується.  Мишко курить поруч. Курить і ...

—Топельниця йде, Топельниця! — галасували діти і швиденько розбігались по домівках, коли десь на горизонті з’являлась стара Настя Шпегова. Їй було років вже десь, певно, з вісімдесят п’ять. Ходила у якомусь чорному лахмітті. На голові — хустка-бав’єнка, с...

    Недільного ранку Інна стояла в церкві і рухалась в черзі до сповіді. Сповідав о. Ієриней, черга була довгою і невідомою, враховуючи бабок з паличками, що сиділи на лавках і могли  зайти без черги, чи дітей, які періодично робили те  саме.  До того ж ч...

Вже третій день поспіль Петра Федоровича пекло в грудях. Біль віддавав під лопатку, терпла ліва рука, дихати було важко, душив кашель. Чоловік рятувався як міг, ковтав  пігулки "Нітрогліцерину", "Корвалтабу", розтирав груди мокрим рушником, виходив на ба...

Стежка ледве вгадувалася серед літнього буйнотрав’я. Невидимим вужем, що лишає по собі лише прим’ятий слід, звивалась і звивалась вона вперед, до густого підліску. Тут ростуть три ліщини, за ними повернути наліво і просто через ліс, бо далі стежки немає. ...

Текст видалено автором твору...