Сковорідка шкварчала і Кен підкрутив витяжку над плитою. Він готував популярну, розкручену на місцевому ТБ страву: картопляні хрустяники. Це нова страва на Донбассі. Зроблені з паростків пророслої картоплі, смажені на кокосовому маслі картопляні хрустяник...

*Зупинка автобусу в райцентрі
Сидячи в районному Коропі на центральній автобусній зупинці, я малий вчитувався в саморобні таблички на смердючих паленим мастилом і бензином автобусах і дивувався колориту назв далеких незвіданих місць: Батурин, Бахмач, Бор...

   Сьогодні хочу розказати про один епізод, який став дороговказом у моє майбутнє. В хаті , та не тільки в хаті, всі ми між собою говорили українською ( правду кажучи, ми говорили по-свому, це значить мовою нашого села, мовою нашого рідного Надсяння). Н...

Тато. Мої тато. Коли думаю про своє минуле, весь час налітають мене думки – слова висказані моїм татом з великою терпеливістю, з гідним пошани наголосом. Бувало, що наголос був накладений на цілі речення, не тільки слова. Це виглядало так. Коли тато хот...

Візьми Свя́те Письмо у руки. Якщо збагнеш розлиті звуки, якщо в серце й душу заглянеш і там віднайдеш неписане, щойно тоді йди до святині, щоб Бог дізнався хто ти нині. Не говори, я християнин, якщо брату не віддав шану. Якщо ти не простив провини, п...

Пробую зрозуміти тишу, яка звучить біля мого тіла і пише, як жити мені в чужині. Душу колише життя і усвідомлює мені, що я, ще я, що ще пожити мені. Можливо хтось притоптує свого минулого сторінки, щоб діти не збагнули, хто він, а я стаю на зупинках мальо...

Світ незрозумілих подій стає пере домною, мов той неприязний воїн, якого  зором доторкають люди, а я свою долонь подати йому боюсь. Бо він хоч живий, не свій мені. Це не мій світ. Дивлюсь на нього промитим зором, а там, героями не герої і не героями ...

Хтось розписав дитячі надії на годинах мрій, які відлітають. Чи повернуть вони? Не знаю. Життя їх не зупинить. Хвилі скоро минають, як дні і ночі, як роки, як молодість дівоча. Чи хочеш, чи не хочеш, в твої очі дивиться життя і пише тобі своє я. Ти не...

Поетичний світ, це світ мрій і надій. Там армія слів покладених струнко у ряди, а вони творять гармонію незбагнених ідей. Вони мов воїни за минуле і майбутнє. Їх присутність на сторінках життя, це Я кожного народу і держави. Без поетичного світу добитися ...

Йдуть роки, часи змінюються. Всього пара десятиліть, і замість улюбленого фільму “З легким паром”, що, кришачи олівьє, переглядали домочадці перед Новим роком, всі так само зависають у любимому фейсбуці.

Тепер головне – не дивитися, а можливість самому...