Читати люблять не всі. Але навіть тих, хто позірно байдужий до книжок, час від часу  тягне хоч щось почитати. Іноді й не хоч щось, а таки якісну книжку. Хоча, скажу вам правду – як чоловік довго нічого не читав, то стає лінивим. Подумає собі, які ж...

У горнилі літнього вітру, що видобувався на швидкості з прочиненої фірточки з написом "Не відкривати. Працює кондиціонер" тріпотіла поліестрова фіранка. Слід було ще до того, як сяде сонце, встигнути закарбувати нещодавно відкриті істини. Ну як до заходу,...

  Клацаю знічев’я запобіжником – туго ходить, заводжу його вгору й трохи вигинаю – так вже краще, вибиваю з одного магазина всі патрони й тренуюсь вставляти в автомат, тоді починаю клацати затвором. Просовую автомат у виїмку земляного бруствера й повільно...

(Післямова до персональної виставки робіт «Золото на полотні»).

Ім’я Анатолія Лавренка давно подолало межі не лише рідної йому Полтавщини, а й кордони України, причому у різних напрямках. Творчість живописця – унікума запізнали шанувальники малярства в...

Не вмію пояснити собі, чому в тебе такі сексуальні руки. Я зможу їх описати, але пояснити - ні. Та чомусь відчуваю їх енергетичний магнетизм на відстані. Дивитися на тебе - це робити дослідження і водночас проковтувати рефлективно сухий клубок у горлі. Хт...

Продовження.
Початок http://gak.com.ua/authors/55761
Портрет Миколи Другого в добротній рамі з пошматованим царським ликом валявся на мокрій підлозі. Ще вчора государ зверхньо зирив зі стіни за кожним учнем, впиваючись самовладдям на всю недєліму, а сьо...

Все загинуло!
Десятки тисяч книжок померли в один момент.
Я навіть не встиг прочитати з них найдрібнішу частку. А те, що добачив - в багатьох тепер не пам"ятаю ні автора, ні назви, ні сюжету.
В мене лишилися хіба криваві імперські претензії, туманні р...

У хаті була книжкова шафа, а в тій була полиця, що вважалася "моя".
Окей. Зараз я вже не зможу відновити хто тоді, чому та навіщо так настановив. Цілком можливо, що ніхто, а це моя власна теперішня ілюзія, бо здається, що особистісна тривалість, "цілісн...

Початок:
http://gak.com.ua/creatives/1/47019
http://gak.com.ua/creatives/1/47053
***
Ніхто не забутий, ніщо не забуте, ніхто не забутий, ніщо не забуте ‒ ці рядки зі сценарію до Перемоги, як і про вербичку в жалобі, вкипіли в мою дитячу свідоміс...

Продовження
початок тут: http://www.gak.com.ua/creatives/1/47019
***
Стали жити в Бистрику, дідовому селі.
Войцеха тягла земля. І не було тоді більшої сили, ніж та, що тримала його коло поля. Від вправної весни й до клопіткої осені земля вимагала важк...