Ти роздягалася повільно. Я міг бачити як тихо спадає з тебе одяг. Він падав до моїх ніг, щось шепотів і плавно опускався додолу. Рухи твої були виважені та впевнені, ніби цей ти ритуал здійснювала не вперше. Руками вимальовувала химерні образи, вони танцю...

Молодий чоловік, представник сучасної "золотої молоді" Олексій Данилюк переслідуючи дивного незнайомця несподівано для себе потрапляє не лише в інший час, але й в зовсім іншу альтернативну лінію часу. Отямившись, він виявляє що опинився на початку 40-х ро...

В церкве – смрад и полумрак
Дяки курят ладан.
Нет, и в церкве все не так
Все не так, как надо!
(В.С. Высоцкий «Моя цыганская)


1

Як я потрапив до Свято-Успенської Києво-Печерської лаври - тема окремого, куди більшого оповідання. Коли...

Я була наділила його неіснуючою владою наді мною. Дозволила вести мене сліпо туди, де я не знаю – чи мала би бути. Заповіла свою прискіпливо-вибіркову довіру, як маленького ховрашка, який має усі шанси виживати у цьому світі і бути хижим. Я не завважила, ...

З давніх часів, інфекційні захворювання супроводжували всю історію людства, часом ставлячи наш вид на межу загибелі. Сотні і тисячі років наша цивілізація існувала в тіні страху епідемій і пандемій. Нерозуміння причин і природи захворювань, шляхів їх пере...

Історія 1 Хто і нащо вигадав дні народження?
(Вступ)

В день свого сорокаріччя Ольвія остаточно, хоч і з деяким жалем, визнала, що вона – невдаха.
Ні, вона, звісно, – не песимістка чи там, не дай боже, істеричка, а цілком собі реалістка. Хіба що, на...

У світі вже є все. Бог подбав про те, щоб всього вистачало навіть трохи з надлишком, і ти маєш все, але бажаю більшого, наприклад ми знаємо,що не все однозначно, не все рівноцінно в нашім світі. Ми рухаємося в часі і просторі, зрідка помічаючи відблиск ди...

Вночі не спалося зовсім… Мої думки ґвалтували мій мозок, я думала та гадала, хто ж такі ДОНОРИ щастя?
Так от до чого я все це, ще в шкільному дитинстві ми були всі на багато відвертішими:
«Що у тебе на обід? Нічого... А у мене хліб з маслом і варенням. ...

   ////...

Сергій саме взував другого черевика, коли почув з кі-мнати зойк дружини:
– Йой! Все, приїхали, – голос, наповнений розпачом та вселенським горем.
Сергій неквапливо зашнурував черевика і звернувся, повернувши голову в бік кімнати:
– Що там на цього разу...