Попри те, що Артур одразу й назавжди вражав людей неперевершеним занудством, ніколи не можна було просто взяти й відключитися від нескінченого потоку свідомості, яким він задовбував кожного, в кого бракувало духу утекти або застрелитися ще на перших стаді...
Ну, що, любі хлопчики й дівчатка - кличте маму, кличте татка...
Е-е! Не треба кричати! Це я так, для рими сказав, а ви вже й готові слідувати дідовим словам. Якби ж ви так в іншому слухалися! А таткові з мамою зараз не нашого геронтологічно-інфантного зб...
«Озирнись, якщо хочеш жити!» – ці слова зияли на дисплеї телефона чорними плямами. Мобільний вислизнув із рук Тіни й упав. Навіщо? Навіщо вона вплуталася в ту темну історію? Дівчина озирнулася…
Усе почалося цього вечора. Одного з таких, коли добре бути в...
– Ти диви, як гарно сонячне проміння ллється поміж дерев! – вигукнула Дана до свого чоловіка Ігоря, радісно сплеснула в долоні й ухопила фотоапарат. – Чудово, що ми поїхали сюди! Ліс дивовижний!
– Авжеж, – підтвердив чоловік.
Дружина всміхнулася.
– Мож...
Коли Петренко був поліцаєм
Ходив по селу, заглядав у хати,
Ми достеменно того не знаєм
Чого шукав там і мав би шукати.
А він розглядав усі малюнки
і нишпорив поруч старої ікони,
І пальцями зчитував давні чарунки,
Де чиясь душа відбивала поклони.
В...
Ой, не проси-не-благай,
земний чоловіче,
аби
та Жінка у чорному
тебе якось
(мимохіть-ненароком-чи-як)
піткала-стріла..
Бо таки стрілить -
пролетить,
наче кішка чорна,
її стріла -
перетне тебе поглядом,
перетне твою дорогу-долю..
По спині небесної ящірки фуркають авта.
«Вувж!»
Високо: як голови не задирай, як навшпиньках не пнись і шиї не витягуй, як долонею-дашком від сліпучого сонця не закривайся – нічого не побачиш. Разом зі звуком іноді промигне відблиск у небі від чогось...
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 952; 
рецензій - 4.
