Сонячний ранок бадьорив місто. Вулиці наповнювалися барвами, звуками, посмішками… Люди прямували хто куди. Їхала чергова маршрутка. Трохи заспана Ярина солодко позіхнула, крокуючи широким тротуаром. «Добре, що працюю близько від дому», – подумала вона. Жі...

По спині небесної ящірки фуркають авта.
«Вувж!»  
Високо: як голови не задирай, як навшпиньках не пнись і шиї не витягуй, як долонею-дашком від сліпучого сонця не закривайся – нічого не побачиш. Разом зі звуком іноді промигне відблиск у небі від чогось...

Якщо ми до дому
Принесемо втому
То хто ми
Чому нас лякає
Щось чого немає
Ти знаєш

Якими шляхами
Вертають ночами
Сни мами
Ми були багаті
Прогнали нас з хати
Не святі

Неначе відрами
Ллють бруди і драму
У храми
В яких ми молились
Мирн...

Душа, мов м'ясо, наросте на кістках
І емоції стешуть боки,
А у небо злітатиме чорний птах,
День сьогодні такий.
Ти писатимеш сотні білих листів,
Воскресатимеш сотню і раз,
Ти назавжди іти ніколи не хтів,
Та пішов, коли треба одраз...
Воскресатиме...

Люди як роботи: не змастиш не поїдеш.
Ненадійний, як людина.
Людина людині робот.
Людина тільки проміжна ланка еволюції, яка необхідна для досягнення справжньої мети світобудови: робота-бармена, який вміє наливати чарку коньяку та класти до неї скибочк...

Не дивись на мене так!
Бо, хоч і Божа заповідь -
все ж, я недалека від
безмежжя ненависті.

Не дивись на мене так,
наче хочеш з´їсти -
бо, як швидко з´ясується,
мій інстинкт вижити -
голодніший.

Не віриш?
Не дивися на мене так
...

Петро почув запах з порогу й одразу чкурнув до столу – а там вже парував велетенський таріль. Борщ.

Петро кивнув дружині, а вона посміхнулася та мовчки лишила його наодинці зі стравою. Для нього борщ – ліпший смаколик, хліб насущний.

Петро вмостився...

- Коли ж ті снігопади припиняться, Жань Жею? – спитав Дзянь Лі Пилипчук свого товариша. – Прогнозів погоди не читали?
- Кажуть, ще два дні. Але самі знаєте точність тих прогнозів, - відповів Драпчук і ковтнув з горнятка зеленого чаю.
- Не подобаються...

Мисливці святкували вбивство вепра. Біля вогнища порався єгер, Дмитро Опанасович Чортополох, а ще тепленького звіра освіжував сам вбивця – міський прокурор, Андрій Гнатович Кабаненко.
За величезним дубовим столом у єгеря на подвір’ї сиділи інші мислив...

Чому нас
Убиває лють?
Навіщо хаос?
Зло, де суть?
Любов-повинність.
Ложна правота.
Нерівна рівність
Як удар.
Чому в серцях
Вогонь болить?
Одне бажання:
Зрозуміть.

Why hate
Kills us?
Foul play
Says nothing.
Forced love
Is real fake.
Uneq...