Якщо ми до дому
Принесемо втому
То хто ми
Чому нас лякає
Щось чого немає
Ти знаєш

Якими шляхами
Вертають ночами
Сни мами
Ми були багаті
Прогнали нас з хати
Не святі

Неначе відрами
Ллють бруди і драму
У храми
В яких ми молились
Мирн...

Душа, мов м'ясо, наросте на кістках
І емоції стешуть боки,
А у небо злітатиме чорний птах,
День сьогодні такий.
Ти писатимеш сотні білих листів,
Воскресатимеш сотню і раз,
Ти назавжди іти ніколи не хтів,
Та пішов, коли треба одраз...
Воскресатиме...

Люди як роботи: не змастиш не поїдеш.
Ненадійний, як людина.
Людина людині робот.
Людина тільки проміжна ланка еволюції, яка необхідна для досягнення справжньої мети світобудови: робота-бармена, який вміє наливати чарку коньяку та класти до неї скибочк...

Не дивись на мене так!
Бо, хоч і Божа заповідь -
все ж, я недалека від
безмежжя ненависті.

Не дивись на мене так,
наче хочеш з´їсти -
бо, як швидко з´ясується,
мій інстинкт вижити -
голодніший.

Не віриш?
Не дивися на мене так
...

Петро почув запах з порогу й одразу чкурнув до столу – а там вже парував велетенський таріль. Борщ.

Петро кивнув дружині, а вона посміхнулася та мовчки лишила його наодинці зі стравою. Для нього борщ – ліпший смаколик, хліб насущний.

Петро вмостився...

- Коли ж ті снігопади припиняться, Жань Жею? – спитав Дзянь Лі Пилипчук свого товариша. – Прогнозів погоди не читали?
- Кажуть, ще два дні. Але самі знаєте точність тих прогнозів, - відповів Драпчук і ковтнув з горнятка зеленого чаю.
- Не подобаються...

Мисливці святкували вбивство вепра. Біля вогнища порався єгер, Дмитро Опанасович Чортополох, а ще тепленького звіра освіжував сам вбивця – міський прокурор, Андрій Гнатович Кабаненко.
За величезним дубовим столом у єгеря на подвір’ї сиділи інші мислив...

Чому нас
Убиває лють?
Навіщо хаос?
Зло, де суть?
Любов-повинність.
Ложна правота.
Нерівна рівність
Як удар.
Чому в серцях
Вогонь болить?
Одне бажання:
Зрозуміть.

Why hate
Kills us?
Foul play
Says nothing.
Forced love
Is real fake.
Uneq...

Бути в дорозі для мене привабливо і нелегко одночасно. Я люблю подорожувати, видить Бог  і головний редактор, що постійно відправляє мене у відрядження. А так, як наш головний редактор майже бог  у нашій телевізійній царині, то й мандрую я разом зі знімал...

Як Зло бере -
як зимна лють -
як зима -
як слизька дорога -
як слизь -
як харклі -
як брехня -
підступають
все вище
все ближче -
чіпають
за горлянку -
МОВЧИ
і НЕ ХНИКАЙ! -

Кому
з них
ще цікавий
твій плач,
твої шмарклі?

Кричиш?
На...