Перед тим як телефонувати  до поліції, вона повідчиняла всі вікна. Денис  був проти.
– Це має допомогти, – тоном, який не сприймав заперечення, повторила тітка. – Зло…
Хлопець сердито захитав головою. Не було часу на суперечки. Але зовсім не хотілося ...

Ми дійшли до вказаного місця. Це був не тільки так званий кордон між нашими землями і тими, що вже були не наші. Це був кордон між природою і пусткою. За спиною залишилися дерева з кущами, поля, дороги. Попереду було місце, де того всього не було. Ніби як...

Ми сиділи за столом і обговорювали проблеми, з якими необхідно було щось робити. Раптом в кімнату без попередження ввійшли троє. Всі мої співробітники, а їх крім мене було троє, піднялися. Піднявся і я. Один із трьох привітався:
- Сідайте, сідайте. Добри...

(кольоровий сон із лікарняної хроніки)

Негода забрала у людей всі можливості, якими ті володіли. Хто встиг заховатися у своїй домівці, той залишився неушкодженим. Ті, у кого своєї домівки не було або вона була далеко, вимушені були боротися. Але та бор...

Попри те, що Артур одразу й назавжди вражав людей неперевершеним занудством, ніколи не можна було просто взяти й відключитися від нескінченого потоку свідомості, яким він задовбував кожного, в кого бракувало духу утекти або застрелитися ще на перших стаді...

Текст видалено автором твору...

Ну, що, любі хлопчики й дівчатка - кличте маму, кличте татка...
Е-е! Не треба кричати! Це я так, для рими сказав, а ви вже й готові слідувати дідовим словам. Якби ж ви так в іншому слухалися! А таткові з мамою зараз не нашого геронтологічно-інфантного зб...

«Озирнись, якщо хочеш жити!» – ці слова зияли на дисплеї телефона чорними плямами. Мобільний вислизнув із рук Тіни й упав. Навіщо? Навіщо вона вплуталася в ту темну історію? Дівчина озирнулася…
Усе почалося цього вечора. Одного з таких, коли добре бути в...

– Ти диви, як гарно сонячне проміння ллється поміж дерев! – вигукнула Дана до свого чоловіка Ігоря, радісно сплеснула в долоні й ухопила фотоапарат. – Чудово, що ми поїхали сюди! Ліс дивовижний!
– Авжеж, – підтвердив чоловік.
Дружина всміхнулася.
– Мож...

Коли Петренко був поліцаєм
Ходив по селу, заглядав у хати,
Ми достеменно того не знаєм
Чого шукав там і мав би шукати.
А він розглядав усі малюнки
і нишпорив поруч старої ікони,
І пальцями зчитував давні чарунки,
Де чиясь душа відбивала поклони.
В...