Ірландський гумор

       Йому сподобався паб. Атмосфера було доволі життєрадісною. Відвідувачі замовляли пиво “Гінес” у високих стаканах, які звично перехилялися й слугували скоріше задля “підт...

                                                                  Ірландські поля


       Опісля сніданку з'явився автомобіль від містера О’Каллагана, й невисокий ірландець, під’їхавши до досить привабливого з вигляду будиночка на Ґленанаіл, 9 та прив...

                                                    Транспортування (останній етап)

       Рейлі відчинила двері й сіла в автомобіль. Авіапереліт видався їй доволі приємним. Вантаж, який вони з Мерфі супроводжували на “приватному” літаку, вдалося допро...

                                                                                    Мета тренувань - підтягувати ослаблене,

                                                                                            укріплювати тіло та шліфувати дух.
...

Несподіване відрядження


       Розвідувальне управління вирішило з'ясувати, як саме контрабандна вогнепальна зброя зі США потрапила до “ІРА” (“IRA” ) в Ірландії. Вони дізналися, що її транспортували через місто Краннаґ (Crannagh). Тож туди для провед...

- У ті часи я в училищі був, про Настю не знав. Я ж Запоріжської області аж, сюди по розподілу потрапив. Так ось, вона тоді у школі вчилася. Точніше записана була, бо ж жили вони на хуторі, до школи вісім кілометрів, автобус за одною посилати не будуть, т...

-Тобто? – не міг доперти я.
-Зап’ястки Карманіча.
-А що з його зап’ястками не так?
-На них сліди від мотузки – пояснив Драго.
-Катування –  припустив я .
Драго подивився на мене поглядом втраченої надії:
-Ти де вчився ,Захо?
-У Далмарському коледж...

                                                           Розділ II
                                          Відрядження до Жовтіпошті
У старенькому фольцвагені їхав я та мій старший напарник – інспектор Драго Маріч.    Інспектор сидів за кермом чорн...

Хай читача не дивує відсутність згадок про далмарські історичні постаті у цей відтинок часу – місцева шляхта цілковито потурчилася (“скурвилася”), а народ, як завжди й усюди, мріяв про таємничого визволителя (це простіше, погодьтеся, аніж робити щось само...

На цьому закінчується напівміфічне буття Далмарії і починається, власне, її історія. А історію, як відомо, роблять історики (тоді – літописці), яких далмари не розуміли і вважали за “надто вумнічкі” (за тодішньою вимовою). Ображені літописці зазвичай мігр...