метри слів розкидають на ГАКу
метри слів наче кості собакам
а на реци –ігнор
бо для метра позор
спілкуватись із черню на ГАКу

...

Поки Дарка готувала, Марта переодягнулась у сухе і сяк-так повитирала підлогу, соваючи ногою ганчірку.  Дарка спостерігала за нею крадькома і мовчала. А що говорити? Що тут говорити? Хіба вдавати, що нічого не сталося – та й по всьому.

Вечеряли на ба...

Олена, як відрекомендувалася гостю висока, статна, молода жінка, вигнувши чорну брову, вертіла в руках блискучий прямокутничок. По-перше, матеріал був незнайомий — ані картон, ані фольга... поліестер новий, чи що? Олена зналася на таких речах, адже, ко...

Порожні дитячі обличчя
Порох присів на минулім
Пісня неспівана кличе
Послухайте якщо не чули

Порожні батьківські кімнати
Пожовкло листя в городі
При тину засмучена мати
Питає чи діти в народі

Плаче сльозами надії
Певно вони не голодні
П...

Церква Останніх Кількох Днів
Вітає сестер і братів
Світ вас ловив а тоді гнобив
Але облиште гнів

(Хай же буде віднині цілим
Те що було напів-)

Світові всох його корінець
Йому очевидно от-от кінець
З усіх богів нас не полишив
Тільки господь ву...

(Потік розмислів пов’язаних з спогляданням акварелі «Церковця на пагорбі». Автор – народний художник України Василь Скакандій).

Х. Ортега – і – Гассет у праці «Бунт мас» зауважив і таке: «Немає сумніву, що найрадикальніший поділ, який можна провести в ...

                                                                                                        Лідія Нестеренко-Ланько
Скіф не повернувся
оповідання
2(продовження)
До дому, обоє, поверталися пізно. Мама Володьки голосно гукала його з балкону ...

1
Важко усвідомити момент, коли я зрозумів, що приходжу до тями. Де я? Хто я? На друге питання відповідь знайшлася. Я Денис Сторчко – бізнесмен з Черкас. А от де я? Спогадами тут не обійтися. Останнє, що пригадую – схід лавини на схилі Канченджанги. Що ...

Улітку 2014 року офісний працівник, Едуард (але всі називали його «Едіком»), як завжди, сидів на роботі і гортав стрічку новин на Укрнеті. Нудно, спекотно і Світлана Михайлівна вже двадцять хвилин гундить по телефону мало чи не над самим вухом. «От воно т...

Цієї ночі Дарці не снились жахи. Її сон оберігав маленький вогник – солодко муркотів під боком, пробачивши новоспеченій господині купання.
Наступний день був схожим на карусель. Прокинулась зрання, погодувала кицьку, - а, як виявилось, то  кицька, а не к...