в осінній грім і ніби літню зливу
великих крапель барабанний дріб
весь простір навкруги у цятки згріб
заголосивши співанку тужливу

як мрії врунів глумом відбулись
як вило в оранці нестяте поле
як не таке все восени довкола
і як могло би бути все...

Голос уяви
вустами Бога рече
страх наганяє…

***

Найменш корисним
може бути лиш спасіння:
не його діло...

***

Мішком на спині
у самого себе Спас…
Смішна ця ноша....

Сумно від осені... Все-таки осінь
Тихо снує павутинну печаль
І опадає холодними росами,
Сірим туманом окутує даль.

Губляться в ній десь качині історії,
Нам залишаючи віддане "кря".
Ще на ставку між лататтям і зорями
Водну покірність і риб невпоко...

Якби я був султан
Трьох дружин би мав
Їх усіх би любив
Пестив й цілував
Разом з тим, у таких
Хлопців-бідолах
Стільки бід і турбот
Що рятуй Аллах!

Чудово мати
Аж трійцю дружин
Але й не дуже
Із певних причин!

Зульфія мій халат
Випере, як сл...

Дивись – цей ліс надвечір зник увесь,
Мов лист, упав кудись за огорожу.
Лишилось тло задиханих небес,
саменьке тло, а далі – вже й не можна.

Погоня довга, тятива – тонка.
А птаство, птаство… та йому ж байдуже,
що згасла за шипшиною ріка
й настала...

Сміх невгомонний
манною сипле з небес…
Кінець всім ділам.

***

Спасіння стає
як немає вже діла…
Св’ято неділі.

***

Сам не свій став Спас
у відданості иншим…
Й отримав лиш сміх....

І ймення стерті снігом-обрусом,
і на столі бойовиська слід...
Невідомість голосить голосом,
та й на лицях убитих лід...
І каски, що стали домівками...
і бруствери, шанці, мости...
Вспомини крутяться плівками
не вже серед вбитих і ти!?
І руки сти...

Спас не начальство
грізне й суворе як час…
Мить непомітна.

***

Спас не начальник
на чолі руху св’ятих…
Каїна знак.

***

Спас не начало
ціль, шлях чи чийсь провідник…
Спас не відмінний....

Внучка
Внучка була з перших днів оточена батьківською турботою. Росла дівчинка доброю, чуйною, чесною, і була відмінницею, спортсменкою, активісткою, цікавилась всім що є на світі.
Внучка любила приїздити до Діда і Баби бо у них завжди були відповіді на...

скінчилася посуха дощ мрячить
запрошує в наступний мокрий жовтень
знайомить з образами хмарних сотень
і лист зелений усікає вмить

свята вода із безкраю поволі
черства трава примокла і лягла
проснулась річка схудла і нага
роздягнена до долішньої с...