(за Бруно Ферреро)

Берегом моря гуляв чоловік. Він був майстром ораторського мистецтва, і на трибуні йому не було рівних. Він завжди знаходив правильні, влучні слова, що пробуджували в людях чутливість, відкривали їм очі.
Прогулюючись біля само...

На пісню довго ждав поет,
Все мріяв про слова чудові,    
Що краще кращого куплет
Прийде в незнаній досі мові,

Що у чудесній красоті
Мотив душі полине  в далі
І хмари розжене густі,
І квіти воскресить зів’ялі.

Але не йшли йому слова,
Мовчало...

Ваша Галя
Така краля,
Симпатична
І пригожа,
Хай стає
З Сашком до пари -
Буде шлюб
Непереможний.

Ваша Вітка
Така квітка,
От Русланові б
До пари!
Треба що -
Усе б дістали
І весілля
Відгуляли.

Ваша Люба
Серцю люба,
Тож давайте
Не тян...

Не містерії, драми – краще збирала б трави!
гріла губи губами, руками чужими – тіло,
що не кригою вкрите/влите у білий саван,
білі літери, білі січні, у сонце біле...

а слова, наче сливи в долонях – вином на постіль,
чи виною, такою чорною, ...

     Дід блукав порожнім поглядом по безликій пустелі, намагаючись осягнути всю її безмежність. Старі очі, вицвілі від життя, вдивлялись в далечінь, долаючи десяток кілометрів піску і зупиняючись на манливому силуету далекої гори.
        Здавалось, що ...

Древні люди – маленькі божки,
злиті докупи: дві голови,
чотири руки, два серця
і тільки душа – спільна

Як ми.

Та Бог усе бачив.
Казав: «людиною бути –
навчіться страждати»
і поділив на два тіла

Як нас.

ХутрО – не ознака звірини,
та хт...

– В чому сенс життя?
Дідусь підніс до свого зморшкуватого роту трубку і, прижмурюючись, втягнув сірий дим, зморщившись від того ще більше.
– Бачиш цю зірку?
Полум’я невеличкого вогнища грало на обличчі старого, роблячи блиск його очей таємничим, містич...

Наша кав'ярня на Джозефа Фетча.
Там наливають самотнім прийдешнім.
Там ти очікуєш кожен свій вечір,
Наче востаннє і наче уперше.
Серце розхристане - знову гастролі.
Нині вистава без гриму ? - Лукавиш.
Знову акторів, як завжди, лиш троє.
Вечі...

Не вирватися землям із ярма,
Не відкупитись нивам врожаями.
Щоосені лишатимуться плями
Від врожаїв, віднятих задарма.

Грабуємо, неначе татарва -
Нахраписто, навально і без тями.
Не вирватися землям із ярма,
Не відкупитись нивам врожаями.

Звіль...

Текст видалено автором твору...