Е-ех! Житіє моє!
Що я бачу в тому лісі? Пташки, звірята й ті повтікали. Бояться, мабуть. А чого боятися - не з’їм же їх на вечерю! Та й було б що їсти - так, лише апетит розігріти. Їжа - не головне. Сумно тут. Ні розваг тобі, ні екстріму.
Тому й вилітаю...
Кіт сидів на підвіконні в теплій кімнаті й дивився, як на нічний двір тихо падає сніг. Очі його були напівприкриті, так, що збоку здавалося, наче він дрімає.
- Я за тобою скучив! - прому...
Природа сотворила блоху, а вже потім – людину. Людина ж виявилася неабияких здібностей, і ось дожилася до того, що одного разу сказала: «Я приручила природу, тепер я володар всього!». Природа, видно, не один раз вже таке чула (згадати хоча б динозаврів), ...
Потяг увірвався в ніч так швидко, що Уляна навіть не помітила, як це сталось. Не встигла вона попити чаю, як червоно-фіолетовий захід залило чорнилами, і залишились тільки чорні силуети дерев на чорному небі, засипаному мерехтливими зірками. І ще місяць, ...
- Фея, Феєчко! Ти де? Йди їсти. - Кіт не встиг спуститися й до половини драбини, коли двері з будинку відкрилася і на ганок вийшла Хазяйка. Крик її налякав Рудого, він не втримався і, намагаючись вхопитися з...
- Рудий, прокидайся! Годі спати, ранок на дворі.
- Фея, відчепися, я ще трохи поваляюся.
- О, впізнав! Вставай вже, я хочу почути, де ж це ти пропадав.
- Яка ти настирлива, - Кіт розплющив одне око. - ...
- Гад! Колода вовняна! І де ти тільки взявся на мою голову. - Фея колошматила кулачками Кота по голові. Той спочатку хотів її просто скинути, але пожалів і тепер крутився, не знаючи, як діяти далі.- Що звиває...
- І куди це ми зібралися?
Кота здивувало, чому чиїсь слова, сказані звідкілясь зверху, так налякали Єнота, що той аж присів.
- Значить, по дому допомогти йому ніколи, а по лісі з рудим дружком роз...
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 304; 
рецензій - 1.
