(продовження)

                                                                          6.

Мене прокинув холод та якесь пронизливе ячання. Моя голова тріщала.
- Ох-хо-хо! - застогнала я...

Коли на вулиці вимкнули ліхтарі, що так ревно усеньку ніч оберігали спокій сонного села, вона полегшено зітхнула. Нарешті тепер нічого не змушує її вдавати , що міцно спить. З отим вдаванням відлежує свої боки, а потім крекче, немов стара бабуся, котрій Б...

                                                                    (продовження)
                                                
                                                                               5.

Так-сяк я привела себе в порядок: на ...

При вікні одинока темна постать. А за вікном, ген над лісом, день новий оживає. Небо береться барвами. Темна ніч відступає. Думки чорні з собою забирає… Чи надовго? Глянула ще раз на шлях широкий. Ні, не видно нікого…
Лише попри битій дорозі, на спориші,...

Столиця зустріла Ганну  не сонячним днем. Моросило на вулиці  й сирий вітер раз у раз шарпав легкою одежею. Босоніжки намокли й розлізлися на нозі, й нога вилітала з них.  Сирість й болото дратували Ганну. Правда, найбільше злилася від того,що нарядилася ...

Три роки загальної колонії і конфіскація майна. Майна, котрого  не було, не стало, а роки на «зоні» пролетіли швидко. Що казати, обвели її круг пальця, а вона цього і не помітила. Відтрубила за всіх, бо директор відбувся переляком і доганою, не мав права ...

Валерія прокинулася. Сонце ще не сполохало птаства, світла смужка над обрієм не вигулькнула й не оголосила, що розпочався новий день. Ця звичка ,, прокидатися ще до сходу сонця, вироблена роками ніяк не могла покинути її. Хоча минули роки ( навіть пар...

« Ду-уурни-иий , дурну—ууувати-иий, взє-ииевси дурнува-ааату-уу
Посіда-ааали ко-ооло ха-аати – підпали-ииили ха-ааату
Посіда-ааали ко-ооло ха-аати – підпали-ииили ха-ааату»…

У невеликій хатині сумна мелодія билася у шиби, ніби ж то хотіла вирватися і...

Поліна сиділа на терасі затишної вілли в Будві та дивилась на Адріатичне море. Море завжди нагадувало їй ті часи, коли все почалось та все скінчилось. Коли вона, ще зовсім юна 16-ти річна дівчинка, переповнена мріями про щасливе майбутнє, вірила, що все м...

Тримайте, дівоньки, рівень -
не високий,
вистачить, що політкоректний -
себто правильний -
себто за трендом, за курсом, за віянням,
і при своїх кожних уродинах
(так, як проповідує модний журнал чи газета,
що неважлива дата,
бо головне - самопоч...