- Я не впевнена,- тремтячим голосом протягує білявка, стискаючи своє ж зап'ястя лівої руки до болю. Упивається в чорні очиці хлопця своїми й нервово хитає головою.
- Та чого ти,- сміється з неї чорнявий хлопець з модною стрижкою. Від усмішки в кутика...
Пора забиратися звідси. Ще витаю в густому тумані над диводійним озером, та ось вже смарагд води, що зрідка проблискує крізь імлу, все нижче й нижче. Глядь - вже зменшується й само озеро, а за мить піді мною - лише чітко окреслени...
– Скажіть, а гарно ж грають? – несподівано, голосним шепотом звернулася до Дзянь Лі Пилипчука невисока рудоволоса пані бальзаківського віку. Вона, мабуть, як і наш герой, під час шопінгу надавала перевагу прогулянці парком, замість того щоб супроводжуват...
ІІ частина
За буденними справами незчулася як промайнула весна, а за нею й літо спливало на спочинок. З’явилася перша позолота на деревах. Де-не-де маячіло жовте листя й ховалося у зелені, так, ніби бавилося у хованки. Дивина літо у розпалі, часом затяг...
1
Людське життя – це мить перед вічністю.
Що знають ті, хто живе й просто не замислюється над тим, що відбувається навколо.
Їхала туди,де була щаслива, де пізнала мить того щастя. А чи пізнає ще? Мабуть, що ні. Не пізнає, бо серце закрило свою браму й ...
Горить-палає нове вогнище! Горить-горить ясно й переливається-міниться барвами: від насиченого жовтого, мов жовток яйця, через жовтогарячий, мов червонне золото, аж до яс...
Народжувався осінній ранок. Місто спало. Але вже не дуже міцно. Вдень воно дивиться на світ безліччю очей, але зараз ці очі ще дрімали. Хоча деякі поодинокі його віконні очі вже були освітлені.
Вона дивилася на сонне місто з темного вікна. Темряву краще ...
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 528; 
рецензій - 0.
