Ой, ґулі-ґулі, мої сіренькі, ходіть до мене,
нема довіри, а їсти треба, літати треба,
і неба простір хтось захаращив - самі антени,
нема карнизів у цьому світі - ото халепа.
та ви привикли, адаптувались мої сивенькі -
у вовчу зграю, що не кусає, а ... |