Дарина лежала на ліжку.
Дивилась у вікно, але нічого там не бачила. Думки плутались, ковзали по мізках, намагались зачепитись за зболену свідомість, але не вдавалось – летіли собі далі. Як дітваки з гірки.
Ніч і день сплелись у єдиний клубок. Велетенсь...

В автівці чоловік дістав із бардачка пачку сухих серветок, подав Дарині.
Та витерла очі, носа. Тоді глянула на Юрка.
- Як ти? – Запитав.
- Нормально. Я так боялася… А воно… - Глянула крізь вікно на кладовище. Зітхнула. Відчувала неймовірне спустошення....

З роботи повернулась Марта. Лише зайшла до кухні, де Дарка вкотре намагалась щось приготувати, але тут же помітила зміни і в обстановці, і в настрої подруги. Та була… дивною. Очі світились, легка усмішка грала на губах, але  відчула – не через неї то.
-...

Марта. Від згадки про подругу замлоїло. Що вона собі понапридумувала? Що вигадала? От дівчисько. Хоче – мусить мати. Егоїстка. Хоче спіймати Дарину в клітку – і не відпускати. Треба…поговорити з нею. Хай або шукає таких, як вона, або… Що ще «або» - не зна...

Надвечір подзвонила Марта – запитала, як доїхати до Юрка. Дарина пояснила і вже за пів години сиділа з подругою у вітальні. Стиха розмовляли. Пили чай і закушували цукерками, що принесла Марта. Виглядала напрочуд спокійною – так, наче то і не вона декільк...

Дарка тим часом лежала у  ліжку і слухала бурю за вікном. Та стогнала, вила і не втомлювалась.
Пахло свіжою постіллю і…чужим  домом. Вдень так не пахне. Принаймні, не звертала уваги. А вночі…Коли із-за нещільних штор просочується тьмяне світло місяця в ...

Знову вона більше слухала, ніж говорила. Точніше, вдавала, що слухала. Марта з Юрком гомоніли про щось своє, після вечері вже сидячи на дивані в кімнаті, а Дарка примостилась біля вікна і, підперши щоку, дивилась на дощ та чухала за вухом кицьку. Місто за...

Вдома на Дарину чекав сюрприз. Зайшла у квартиру – і зразу помітила, що щось не так. Двері у кухню були зачиненими, а…в центрі їх кімнати стояв покритий білосніжною скатертиною стіл,  з новими, такими ж білими тарілками, блискучими фужерами та… свічкою у ...

Вночі Дарина не спала. Крутилась, а потім, щоб не розбудити Марту, навшпиньки прослизнула до кухні, зробила собі чай і підійшла до вікна. Місто за ним дихало. Як дитя в люлі – тихо-тихо, ледь чутно. Здіймало груденята, сопіло носиком і щось муркало. Лед...

Дарина спостерігала, як Юра вийшов із під’їзду, як шукав поглядом вікна і як пішов, тримаючи телефон біля вуха.  Ну і добре. Добре, що пішов. Остаточно заспокоївшись, пішла в кімнату, взяла рушник і почимчикувала у ванну. Швидко прийняла душ, перевдягнула...