Те, що торкається світлом до світла,
Напевне збиває себе з пантелику.
А я що зіб”ю: третіх півнів чи мітли?
Подвійним дном ями цікавиться пика.

Як йти вперемішку – не важко й зустрітись.
Враз хочеться звуків брунатно-зелених.
А в небі пости, і дур...

Вулицею йшов чоловік. На вигляд йому було років сорок. Джинси синього кольору, що побачили чимало на своєму віці, і чорна шкіряна куртка на манжеті, сиділи на ньому як вилиті. Чорні черевики з шматочками засохлого бруду несли свого господаря впевненою, рі...

Я бачив рай. Там були персики. Багато персиків вкривало заквітчані соняшниками полонини. Із соняшників грайливо виглядали маленькі бісенята. Потворними очицями вони прорізали темінь, яка згущувалася навколо кожної квітки соняшника. Бісенята берегли від те...

--Хірург! – закричав я і знепритомнів.

Коли я відкрив очі, другої голови вже не було. А замість неї закривавлена вата, бинти і пов’язка.
Я лежав на столі біля рентгену, а хірург сидів збоку і дивився на мене як батько на свою новонароджену дитину.
--...

Тиждень тому я наткнувся на оголошення з заголовком “тестування ліків”. Механізм простий – тобі платять гроші, вводять ліки і дивляться, як на це відреагує твій організм. Я вчився на медичному факультеті і добре знав, до чого це може призвести. Сліпота, п...

1.
Тетянка була дурненькою. Навіть у школі вона навчалася не десять років, як усі її однолітки, а дев’ять. Педагогічна етика вже не дозволяє залишати школярів на другий рік. Проте ніяка етика не заважила вчителям і дирекції попросити батьків Тетянки пере...

Червоне простирадло уже забуло про те, що колись було білосніжним. Ліжко було пустим настільки. наскільки пустими бувають очі байдужих людей. І червоні плями крові - це були зрачки які дивились і лякали. Ніде не було чути ніяких криків. Стояла абсолютна т...

31
...

Щоб ви сказали, якби посеред ночі вас розбудив телефонний дзвінок, а у відповідь на ваше сонне та розлючене «Ало» у слухавці пролунало гавкання чи хрюкання? Щоб ви не сказали, це безперечно буде несамовито смішно. Принаймні 2 особи під назвою Юля і Марина...

Білим цвітом
до літа
Твоя ніжність
розлита
Червоніють помадою
губи
Він тебе
не забуде
Поки будеш
ти жити
Не зважати
на всі пересуди
Тільки знов
розриваєш
Всі нові
починання
На маленькі шматки
непаперу
Всі твої перемоги
Схильні до
висих...