Ніч, що за вікнами, день, що за мурами
Нічого так видивлятися в дзеркало
Навіть світлини здаються похмурими
Скрегіт годинника, часу молекули
Деколи спати, а іноді – з пам’яті
Видобувати шматки обгорілого
Стрілки годинника – втомлені наймити
Ділять ...

Земля – то не куля –
Сталевий каркас,
Обтятий живими нашими шкірами.
Земля – то не місце,
Це тільки час,
В якому ми всі народились, загинемо.
Земля – стукіт серця
(Він завжди твій)
Пульсує твоїми думками і силами.
Земля – переможе.
Примарний бій...

Міжпланетні слони потоптали пів неба і ось
Через тріщину зверху на нас задивляються зорі
Світлосяйне стікало промінням та вже запеклось
Затяглися порізи, які кораблями у морі
Прокладали колись необдумано першоплавці

Тільки шрам на руці
Мій м...

Кожен з нас щось бачить у темряві
Я бачу голови трьох казкарів
Вони по-черзі мені розказують
Беззмістовну пропорцію слів і снів
І я розплющую очі
...
Тепер уже тиша мені скрегоче
Зубами старих заржавілих клямок
Ключі до замків я ховаю від себе
Щ...

Темніла поволі, а потім чорніла
Земна атмосфера, як вугільний пласт.
Вмикались зірки світового горнила
Творцем невмирущим. Все наче гаразд.

Посріблений Місяць світився мінливо
Заобрійним світлом - жовтаво-блідим,
Далеких туманностей зоряне млив...

Ти пишеш, що не покинеш. Листи загораються. Вітер
Розносить їх полем, ріллю засипаючи сірим
Рядки, як вужі розповзаються чорним по світу
І буквами ми нерозтрачені спогади сієм

Ти пишеш. Слова за водою пливуть. Дно зелене
Заковтує їх і випльовує зов...

Діти-індиго:
ними вагітне майбутнє;
діти-індиго:
не такі, як їхні батьки;
у дітей-індиго
інший вимір-час;
діти-індиго
проживають своє життя швидше
завдяки
переплутаним генам;
переплутані діти-індиго,
бо від блакитного
до ультрафіолету
вар"юєт...

Бразильська кава, гавайські тости
Та ще любов по-французьки
А потім пиво баварське світле
І ти не заходив у гості

Англійський чай на одну особу
В кафешці у центрі міста
Бо я не спала вже цілу добу
І щось не хочеться їсти

Туманом лондонським за...

Будую міцну огорожу довкола себе
Чомусь будую її двохмісною
Аби не тісно
Аби така собі ніби в’язниця
І вже не дивуюся тим, які не зі мною
Бо це арешт

ТИ б погодився на довічне ув’язнення
Ув одній з моїх веж?

Зрештою кожен так чи інакше
З ка...

Кротам не властиво писати лубки,
Не створюють опусів риби чи краби -
Не їхнє мистецтво. Зате залюбки

За нього беруться всілякі незграби,
Що зір мають людський і деякий слух,
Полотна в підрамниках, кращі за габи.

Скажи-но мені – ти тягатимеш плуг...