В тому світі, де все, що пізнаєш, – живе навпаки,
хто врятує її  від розкислого місива снів,
од тієї весни, що стріляє в бомжів цигарки?
Хто її прокляне, хоч би як промовчати хотів?
У Висоцького, знаєш –
про ті випадкові зв’язки…

За розмиті кордон...

4.08.03, понеділок
Мене звати Марійка. Мені п’ять років. Я ще не вмію гарно писати, але читаю дуже добре. Я вирішила завести цей щоденник, бо мені дуже самотньо одній і так часто хочеться плакати. А вчора я прочитала, що коли записуєш свої думки і пер...

  Ка плюс Мезон відчував якесь дивне тяжіння. Його поле збурювалося, диференціювало, міняло напрям і волокло туди, де була вона. Він чув її усіма своїми імпульсами. Її слабке, вібруюче поле пробивалося через потужну стіну велетенських магнітів Колайдера.
...

Дійові особи:

Ярослав (у лівій половині сцени) – двадцятилітній студент, гарний на вид, веселий парубок.

Ярослав (у правій половині сцени) – тридцятилітній бізнесмен, веселий, розумний і забезпечений мужчина; він же – Ярослав (у лівій половині сцен...

Я занурюю руки в холодний сніг
Закружляють зірки і земля з-під ніг
Вислизає… Слова всі ідуть під ніж
Щоб не краялось серце, бери і ріж

Залиши тільки первісний звук плачу
Пісню вітру і сонний шурхіт дощу
І життя незгасиму свічу, нехай
Все, що прой...

КАДАБРА



1.

довільне падіння к прабабцям кінці посвідомого руху
поминки ногами листками всі наші оголені потім брехня
лисі шкіри сніги руки пошуки двічі знову незнамо не ще

звідки довічні спроби швидко прощатись пульсуючи зовні
очей думки ...

                                                                           ***

Дякую тобі, сантехнік,
Що ліпшим ти зробив моє життя!
Тепер я не буду лякатися води,
Що ллється з-під унітазу...

Дякую тобі, сантехнік,
Що дірку у ванні заліпив!
Теп...

гіпноз-гіпноз

що вилазить з середини

забираючи крихти дорогоцінних шрамів

він такий один

ми такі одні

як перша революція у світі самознищення

  ти не вигадуєш надскладних історій

я не розповідаю тобі про перше літо коли мені не хотіло...

Знову почати день чи послати усе до біса
збирати шматками сни
ковтати холодний чай
Убитих усіх собак на шию мені повісить
янгольський трибунал
за свідоцтвом моїх мовчань

Марно просити поміч – це небо не вище стелі
скапує час на килим
із кров'ю в...

По всій квартирі гниють наші речі
які ми забули й списали з життя
біля шляхів лежать гільйотини
сьогодні це непотріб, а завтра сміття…
Обабіч доріг вже розлито отруту,
її дію вже скоро буде відчутно
І пафос надутий й рішучість набута
Пройде, за...