Ніч настає... Cерце почне
зворотній відлік…
Недолюдинко люба, засни,
спи, мій розвідник…

Рабчику крихітний, засинай –
кожному страшно.
Тато казав твій, як був живий -
у рукопашну

коли ідеш – страх, як рукою
знімає.
Та поки дійдеш, в рук...

Слід так розуміти, що творів більше не буде%(((  Дуже чекав на появу нових творів. Сподівався, що ось, зараз... Тому розчарований. Не самим конкурсом, не умовами, а поданими на нього творами. Бо чекав - чого? Та виконання головної умови, зазначеної в "Ано...

Шановні гаківчани та гаківчанки! Перш ніж і собі податися у далекі світи, хотів з'ясувати для себе відповідь на таке запитання: чому, на вашу думку, літсайти з часом помирають, перетворюючись на безлюдну пустелю?
P.S. Шановні тролі та  аноніми, давайте ...

заснули зайчики заснули білочки
заснули лобзики заснули пилочки
заснули жайвори заснули совоньки
і тільки дятлики довбуть головоньку...

На городі гарбузиння боляче дряпнуло ногу, коли зненацька літак на низькій висоті з наростаючим ревом промчав над головою. Аж присів невільно. Військовий. Так низько, занадто низько, хоча ми й на горі, а вони хизуються перед містом, що внизу, але бешкетую...

Лелеки, лелеки,  летять, летять лелеки
З Центаври Альфи до Сонця і Землі,
Долають, долають нові й нові парсеки -
Їх на Центаврі звали «журавлі».

У небі, в небі єднаються щоночі,
У вирій прагнуть, прагнуть до біди,
А із Центаври Альфи войовничі
...

На сьогоднішньому прийомі Президент був у піднесеному настрої. Він, декілька кроків ступивши назустріч Директору Лабораторії, замість привітання, майже окриком виголосив:
– Чудова робота, мій генерале! Ти справжній Творець!
Директор на таке запальне...

Кібератака на сервер Лабораторії був несподіваним і потужним. Крек відразу зламав систему захисту інформації всього відділу Зовнішньої Корекції. На моніторах зникла навіть емблема Microsoft, а натомість з’явилася постать чоловіка у масці Гая Фокса – An...

Ми сиділи у кав’ярні «Місячне сяйво», що на Хрещатику. Назар уважно слухав мене, але його очі випромінювали байдужість. Мені здавалося, що він зовсім не вникав у суть моїх, здавалося беззаперечних доводів, заробити купу грошей. Аби не знання психології жу...

– Проснись! Проснись! – штовхала мене під ребра ліктем Інга, втомившись від моєї віртуальної бійки з нічними привидами. Я на мить затихав, розплющував очі, надокучливі мамлюки провалювалися в прірву моєї хворобливої свідомості, але зімкнувши повіки мене з...