Попередні розділи на моїй сторінці

- Ти знаєш, - бубоніла Сорока, що тупцяла поруч з кітоврасом, - мені більше подобається  інше кіно - “Термінатор”. Бачив?
- А про що воно? – зацікавлено запитав співрозмовник.

Я мимоволі всміхнулась: “Кі...

Попередні розділи на моїй сторінці.

Коли назовні загриміло, Леда неохоче відклала вбік чергову сукню від дизайнера Чакри, як багатозначно прокоментувала Іруська, закочуючи очі від захвату…
- Все, дівчатка… Потім, - з жалем промовила красуня, ві...

Попередні розділи на моїй сторінці.

Злі й безсилі сльози летіли з моїх очей, я ледь стримувалась, аби не рвонути до цього гада. Йому потрібна лише мить, щоб смикнути пальцем, а мені – аж дві секунди, три-чотири кроки... У скронях бухало: “Я не в...

Попередні розділи на моїй сторінці.

У розпал літа, як зараз пам’ятаю той день – п’ятого липня, тато розбурхав мене зрання і, таємниче посміхаючись, сказав, аби я швиденько вдягалась. Я трохи тупила своїм затуманеним після сну мозком та, обхопивш...

Попередні частини розміщені на моїй сторінці: http://gak.com.ua/authors/2162


Як важко приховувати від усіх той факт, що портал існує, а я його охороняю! Так кортіло поділитись із кимось...  Але як?! Як таке поясниш батькам?! Та й будь-кому.....

Розправить крила у мені ельфійка,
і в час дощу і сонної весни
злечу я в небо бірюзових снів,
туди, де манить мерехтлива зірка.

І в серці щось легеньке і прозоре
затріпотить, як срібна павутинка.
...То хто я - ельф чи романтична жінка,
яка так люб...

       Кана озирнулася... Місто видавалося безлюдним, зважаючи на пізню годину, але ще можна було почути глоси чоловіків, яких саме намагалися витурити (хоча і в доволі чемній формі) з шинку, розташованого при головній площі міста. Наближався час, коли кр...

Частина перша
1
Арнот поспішав. Отримавши повідомлення з Півдня він хотів якнайшвидше говорити з імператором. Дарма, що ніч, дарма, що доведеться будити правителя – ситуація не дозволяє чекати. Сьогоднішній лист розповів про загрозу, що нависла над краї...

У місто прилетіло НЛО.
Чи ви на нього може не чекали?
Годинами під вікнами трясло,
Як від ординської січі навали.
І блимало вогнями навсібіч,
Із панциря виходили андрони
І гомоніла на всі боки ніч
Про ще небачені земні поклони.
І святкувала ювілей...

Текст видалено автором твору...