На годину темніє пізніше.
Видно, зорі вирішили
сьогодні виспатись.
Приречене чорнило у ручці.
Я ж не залізна.

Допитий останній ковток,
добита остання цигарка,
приречені на смерть легені.
Я б вислала тобі фантазію.
Нема на рахунку.

Черговий ...

Я в Луврах чи Лаврах,
як глиняних горщиках –
Збираюся купи закислим молоком,
Щоб потім в хліб спектися пухко
І роти наповнити незрілим:
Розглядачам полупаних фресок,
Поціновувачам загублених полотен,
Слухачам мелодій мертвих.

Кінськими копитами...

Текст видалено автором твору...

Ми напам’ять завчили цей світ:
простота, досконалість, абсурд.
...Перекур.
Надія Пішаківська

Чоловікожінки вигулюють майданчиками собакокотів
Виховують хлопцедівчаток пряникорізками
А в червоних ліхтарів-гучномовців падолист
:
Пані поета ...

Двері легко дають себе відчинити(аж дивно).За дверима сходи, сходи у підвал притулку. Принаймі в його нижню частину. Біля сходів немає стіни, згустками розкидано темряву і світло. Немає стіни ні з права ні з ліва. Світло падає з верху, не видно звідки ...

Тобі вже трохи  за сорок,
Руки золотаві  в дрібному  полиску  сонця
Скидаються на втаємничених, в змові.
Твій смак – то  є добрий  коньяк,
Що настоювався  десятиліття  у дубовім
Полоні, у бочці  із вічності.
Щоб пізнати  відчуття  аперитиву –
Варто...

ходи вхідно
жери журно
пересічним громадянином
в дзюру
ссякай
тендітно
дежурно

ти ще не чуєш
цей смеллз
не бачиш
гармат
осі
то екзальтовані курви
збирають
нараду
в давосі

їх погляд
стерильно-чудесний
і тирсою
стерті
коліна
видають...

1.

не плач малюче
не плач
підростеш
ти і твій ровер

німфи самотужки знайдуть твоє сховище
на початок візьмеш собі не більше однієї

урочища її родючості і прянощі пивної радості
тебе проймуть і вас нагородять річними

дивідендами і иншими ...

заблукали ми з тобою
в нутрощах старого парку.
невимовна і чарівна
бачу в тобі паву, мавку
бачу в тобі ніжний спогад
днів яких нема й не буде
відчуваю кожен подих
ми разом,навколо світ і люди
відчуваю нібий дійсно бачу,
ці хвилини здатні нас зм...

А таки Адам і Єва знайшли ту флєшку! Я не знаю хто чи Хто запакував у неї Змія, але видно, що так було комусь чи Комусь конче треба. Якщо би дехто згадав, як у ті золоті часи було, без сумнівів зміг би якось приблизити собі деякі пікантні нюанси Едемськог...