Відчини мені двері твого тіла, кохана!
Теплого і зручного для пестощів і
народжень!
Познайом мене із озерцями своїх очей
та з пагорбами своїх персів,
дай торкнуся крутих берегів твоїх стегон,
і спочити в глибинам твоїх печер
заповнених водою жагучої ночі.
Я ж стукаю в двері твого тіла поглядом і
словами: Впусти мене, і дай спочити мені
до ранку! Мені, втомленому у мандрах
мандрівцю.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design