На подушці сліди від нічних відголосків.
І якщо на душі буде гостро і тоскно,
Ти прийдеш не до мене. Твій запах застиг.
Я навіки лишу своє серце порожнім
І не стану для когось новим подорожнім.
Світ незмінний, а ти…
Цього літа, напевно, реклама не скаже:
Три копійки за з’єднання. Це вже не важить,
Бо якщо не з’єднатись з тобою, то з ким?
А в лискучих вітринах не з’являться знижки,
На кохання розпродаж і так буде з лишком,
А прибуток – смішним.
Я спалю сірники, обламавши голівки,
І солоні, гарячі, незаймані цівки –
Це не сльози, це кран третій день вже тече.
А в уяві розбещеній зсув романтизму,
Я хотіла тобі дарувати харизму
І тобі на плече…
Я вдягну кращу сукню свою з оксамиту,
Я змінюсь. Буду збочено й стримано жити.
І куплю на розпродажі кілька кохань.
Я згадаю про тебе до спазмів у шлунку,
Посміхнусь і піду, зачинивши лаштунки.
До нових сподівань!
