Друзі!
Конкурс рецензій від ГАКу завершено! Підведення підсумків було непростим через те, що рецензії, як і самі твори, це творчість. Члени журі не спали п*ять ночей, але врешті визначилися з фаворитами.
Отож, переможці розташувалися на призових місцях наступним чином:
Окрім того, як бонус, наше добре журі погодилося прокоментувати свій вибір переможця (який набрав 4 бали). Дехто коментував не лише переможців :)
Антон Санченко
Рецензія Валерія Хмельницького сподобалася перш за все своєю неформальністю, тобто, вона найбільше відрізняється від шкільного твору, складеного за наперед написаним планом, а більшість вимог конкурсу задовольняє.
Любов Лібуркіна
Рецензія Михайла Карасьова – це гарний мікс ненав’язливої якісної іронії, досить стрункої побудови і конкретних порад, щоправда, дещо завуальованих. Безумовним плюсом є також «робота зі словничком», проведена автором рецензії (незважаючи навіть на певні надмірності ). І хоча у частині «Бо якщо цей вірш записати у вигляді прозових речень, то він читатиметься так само, як і записаний у стовпчик. Звідси може виникнути питання – а в чому ж поезія?» можна посперечатися, бо рима ж – не єдине, що відрізняє верлібр від не-верлібра, це не має відношення до якості самої рецензії.
Ось, власно, така мотивація.
Наталя Дьомова
Юрій Кирик - за розгляд твору в широкому контексті та конструктивні поради.
Михайло Карасьов - за проведену роботу зі складення словника.
Наталка Ліщинська - за багатосторонній підхід до аналізу вірша та особливо - за розбір символів, образів та асоціацій.
Валерій Хмельницький - за лексичний та фактологічний аналіз.
Ганна Осмоловська
Михайло Карасьов, рецензія на вірш Шона Маклеха «Мій кілт».
Глибина розбору, застосування різних методів аналізу художньої літератури, в тому числі й біографічного, що, як на мене, є цілком виправданим у контексті конкретно цього автора. За словник незрозумілих термінів окремий плюс. Михайло вбиває ним водночас двох зайців: допомагає іншим читачам зрозуміти текст, перевантажений фактажем, а також допомагає авторові зрозуміти, що текст має бути прозорішим.
Юрій Кирик, рецензія на твір Євгенії Заславської «Білі світи». Покликання на подібні твори, написані раніше, точне визначення жанру, цікаві самобутні думки над творчістю авторки в цілому. Видно, що Юрій не береться писати рецензії на автора, якщо він прочитав тільки один його твір. Це направду професійний і аналітичний підхід до написання рецензій, що дає Юрію право стати переможцем конкурсу.
Вітаємо переможців та бажаємо успіху всім учасникам і не-учасникам також!
