Шановні ГАКівці,

Хочу запропонувати вам цього разу перекласти гімн. Офіціоз? Ні. Бо цей гімн не державний. Отже, гімн кримськотатарського народу (автор - Номан Челебiджихан)

Ant etkenmen

Ant etkenmen, milletimniñ сarasını sarma...

         ***        

В холодну ніч  один посеред степу          
Я біля  ватри, скорчившись, дрімав.          
Вогонь пригас... Та, попри цю халепу,          
Мене зненацька регіт розібрав.          
          
Ти, сірий попеле, у поспіху, мов зло...

Холодна ніч. Я у широкім темнім полі
Коло вогню приліг зіщулений у напівсні.
Вогонь усе слабів і, врешті, зник поволі,
Одразу якось весело зробилося мені.
Нехай, як сірий попіл, вогонь усе собою
Покриє наче шатами хоч на коротку мить.
Я знаю, що др...

                         *   *   *

Холодна ніч… і я в широкім, темнім полі,
Побіля вогнища прилігши, задрімав.
Вогонь усе тьмянів,,, нарешті зник поволі…
Я до веселощів байдужим раптом став!
Хай, сірий попелу, ти вогнище собою,
Мов ризою, в коротк...

Холодна ніч. Широке, темне поле.
Я біля вогнища дрімаю, чи то сплю?
Вогонь погас, не доспівавши соло…
Осипавсь попелом на голову мою!
Хай пил до неба шириться стіною,
покривши всесвіт, наче мудрий час.
Та знаю я, що там під сірою корою –
чер...

Одної ночi у холоднiм, темнiм полi
Лежав я при багаттi - чи то спав, чи нi.
Вогонь дедалi слабшав... потiм зник поволi...
Я ж вмить зрадів як в тi старi, веселi днi!..
Хай, сiрий попелу, ти хутко встиг собою,
Неначе ризою, багаття все покрить, -
Утi...

В холодну ніч, в широкім темнім полі
Ліг біля вогнища й сховався в забутті.
Вогонь все слабшає...урешті зник поволі...
І враз так весело зробилося мені!..
Хай, сірий попіл, ти все вогнище собою
На мить здолав, мов в ризу загорнув, -
Вогонь дрижить, ...

В холодну ніч я у широкім, темнім полі
Ліг коло ватри і забувсь у напівсні,
Вогонь все слабшав... і нарешті зник поволі...
Й ураз зробилося так весело мені!..

Хай, сірий попіл, ти, немов іржею,
Вогнище у недовгий час зумів покрить,-
Я відаю, що ...

В холодну, темну ніч я, у розлогім полі,
Край ватри ліг і задрімав в півсні.
Вогонь все слаб і слаб, а згодом згас поволі
Й від цього стало веселіш мені.

Хай сірий попіл весь вогонь собою
Здолав так швидко і накрив як ризою
Та досі ще бринить під ...

В холодну ніч я у широкім, темнім полі
Ліг коло вогнища і стих у напівсні.
Вогонь слабкішав... і нарешті зник поволі...
І стало враз чомусь так весело мені!..

Хай вогнище зумів у час швидкий покрити,
Неначе ризою, твій, попіл, сірий шар,–
Я знаю, ...