Шляхи непройденні

На роздоріжжі немов закляк,
Стояв, вдивлявся в осінній ліс,
Адже один мандрівник ніяк
Не піде на два боки. Що ж так,
Обрати мушу один якийсь.

Із двох протоптаних навпрошки
В травиці (тільки там більш, там - менш),
Піш...

Необраний шлях

Два шляхи в жовтім лісі розійшлись.
І з жалем я, самотній мандрівник,
мав вибрати одИн лиш через ліс.
Шлях перший роздивлявсь я довго, вниз
глядів до місця, дЕ той вів убік.

І вибрав другий, той, що прямо вів.
Можливо, був...

Йшли дві дороги в лісі в різні бОки.
ШкодА, одразу по обох не пІдеш.
Я став на роздоріжжі й скільки око
Сягало все вдивлявсь в одну з них, доки
Зникала серед жовтих крон із виду.

Я вибрав другу, хоч були дві гарними
Ну, може, друга ця здавалась тр...

Два шляхи йшли крізь осінній ліс.
І я, обома не в змозі йти,
Крізь відстань, жовтий серпанок крізь,
За тим, що гостро забрав навкіс,
Слідив очима, де терн густий.

Та вибрав той, що праворуч біг.
Полин встеляв його і мокрець.
Здавалось, лащився ві...

В осіннім лісі розходились дві дороги.
Як шкода, що як подорожньому
Мені не дано піти обома.
Одну я роздивився якнайдалі,
аж до повороту у підлісок.

Тоді на другу кинув оком. Така ж хороша,
Хоча і вимагала більше сил.
Вона травою була вкрита, і ...

Необраний шлях

У жовтім лісі розійшлись
два шляхи, й настрій мій поник:
обрать одИн я мав крізь ліс;
дививсь на перший довго, вниз
до місця, дЕ той вів убік.

І вибрав друге з тих двох див –
можливо, менш помітний він
через траву та брак...

Необраний шлях

У жовтім лісі розійшлись
два шляхи – в мене й настрій зник:
обрать одИн я мав крізь ліс;
дививсь на перший довго, вниз
до місця, де той вів убік.

І вибрав друге з тих двох див –
можливо, менш помітний він
через траву та б...

Дві дороги розходились в лісі,
Я не міг мандрувати двома,
Довго мучив себе на узбіччі,
Бо один – не підеш обома.
Перший шлях повертав у діброві,
Та мій вибір усе сколихнув:
Друга стежка, заросла травою.
Я на неї повільно звернув…
Мить ранкова – вс...

Осінній ліс, барвисте листя,
Нас оминає часу плин,
Чомусь навколо світ спинився;
Безтямно в роздумі лишився:
Шляхів є два, а я – один.

Обидва гарні та красиві,
Не бачив я різниці в них,
Пішов одним – такий мій вибір,
Без дум піддався згубі дивні...

Дороги дві урізнобіч петляли
Пожовклим лісом, й жаль було мені,
Що водночас двома не прогуляюсь.
І довго я в одну із них вдивлявсь
Аж ген де рідшав ліс удалині.

А вибрав другу, хоч нічим не кращу;
Трава була не стоптана лиш там -
Оц...