Йшли дві дороги в лісі в різні бОки.
ШкодА, одразу по обох не пІдеш.
Я став на роздоріжжі й скільки око
Сягало все вдивлявсь в одну з них, доки
Зникала серед жовтих крон із виду.
Я вибрав другу, хоч були дві гарними
Ну, може, друга ця здавалась трохи
Милішою, бо незім’ята ще, незаймана.
Однаково, йдучи густими травами,
Я сам їх приминав рішучим кроком.
Був ранок, жовте листя на болото
На жодній ще змісить ніхто не встиг.
Я вирішив: пройдусь по першій потім!
Хоч попереду стільки поворотів,
Що вже навряд чи ще вернусь до цих доріг.
Колись, як проживу свої рокИ
Зітхнувши, оповім я так про це:
Йшли дві дороги в лісі в різні бОки, і -
І я обрав оту з них, по якій
Менше ходили, й це змінило все.
