Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2479
Творів: 44628
Рецензій: 87323

Наша кнопка

Код:



Конкурси

 КОНКУРС НА КРАЩИЙ ПЕРЕКЛАД 66-ГО СОНЕТА ВІЛЬЯМА ШЕКСПІРА

від Володимира Чернишенка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕЗУЛЬТАТИ КОНКУРСУ!!!

 

Редакція

Дякую усім за чудовий конкурс. Дякую організатору за ідею та її реалізацію, дякую автором за активну участь та сумлінну працю, дякую членам журі за оцінку. Для нас усіх це був перший конкурс, ініційований та проведений одним із авторів “Гоголівської Академії” – Володимиром Чернишенком. І ця перша спроба йому вдалась, хоча не обійшлося без суперечностей. Зараз нагально і чи не вперше за історію сайту постала проблема критеріїв та системи оцінювання. Від себе обіцяю надалі ретельно контролювати цей етап та розробити систему правил та умов для тих з вас, хто наділі матиме бажання виступити організатором конусу на сайті.

А зараз надамо слово організатору та членам журі – Ганні Осадко, Наталі Клименко та Дані Рудик. З них Наталя Клименко зараз не є авторкою сайту (що відповідає побажанню деяких дописувачів), а Дана Рудик та Ганна Осадко – наші давні та дуже досвідчені авторки та перекладачки. У конкурсі вони участь на брали але слідкували за ним із самого початку і виносили свій вердикт автономно. Те, що склад журі не був відомий учасникам до останнього моменту, убезпечило їх від маніпулятивних впливів.

Дякую і вітаю переможця!

 

Організатор, Володимир Чернишенко

Дорогі друзі! Любі ГАКівці! Шановні Перекладачі! Я нині безмежно щасливий повідомити вам про завершення конкурсу на кращий переклад 66-го сонету Шекспіра українською мовою. Власне, трохи прикро, що все минулось, але ж я знаю, що ви залишаєтесь! І це головне.Коли мені спав на думку конкурс, я прагнув передусім активізувати на ГАКу перекладацьку роботу, знайти і згуртувати перекладачів, зацікавити ГАКівців художнім перекладом. Я з приємністю відзначаю, що усі мої бажання здійснились. Вісімнадцятеро душ засвідчили свою зацікавленість справою перекладу. Фактично усі подані на конкурс твори ставали предметом ретельного розбору і обговорення. По ходу виникали і вирішувались (що головне) проблеми віршування та перекладацтва. В цьомуплані хотів би особливо відзначити Андрія Д.М. та Галину Михайловську.

Жоден переклад не залишився без відгуків. Принагідно дякую за це Барракуді (читачу ГАКу) та Тарасові Шевченку-Задунайському. Без їхніх коментарів таневсипущої уваги все було б не так цікаво.

Чудово, що конкурс привабив на ГАК нових авторів, перекладачів. Насамперед це Ноель Даат, Іванка Подольська і Мавка (хоча, мені здається, ми старі знайомі :). Дехто вперше (принаймні на моїй пам’яті) звернувся до перекладів. Не буду перераховувати прізвища, бо доки їх не включено в хрестоматії – легко помилитись :) Сподіваюсь, тепер не лише перекладів на ГАКу, а й взагалі якісних перекладів на українську побільшає.

Добре, що долучилась до конкурсу „стара перекладацька братія” на чолі з Тарасом В’єнцом та Михайлом Карповим. Чудово, що приклад подав Маестро Кока. Долучився до нас і Микола Цибенко – поет з Дніпропетровська, автор збірки сонетів „Ожуг”. До речі, він зняв свій переклад з конкурсу.

Довкола Вільяма відбувся синтез світоглядів. Шекспір – багатогранник. Часом мені здається, що цілісного Шекспіра видно лише при накладанні усіх надісланих на конкурс творів. І стьобно-андеґраундних перекладів Тараса Шевченка-Задунайського, Джорджа (чи Георга), того ж таки Коки Черкаського. І лірично-барокових полотен Галини Михайлівської (особливо другої спроби), Мари, Віти, Мадагари Світозар, Ноель Даат. І міжчасових рішень Михайла Карпового, Андрія Д.М., Миколи Цибенка, Антоніни Аністратенко, Мавки. І кипучого обурення Тараса В’єнца та Олега. І навіть багатопланової екзистенції пана Миська. Все це є у Шекспіра, все це є Шекспіром.

Неймовірно складне завдання – обирати переможця. Думаю, в перспективі переможе український переклад. Наразі – оцінки журі.

Журі:

Ганна Осадко , поет, перекладач, редактор, кандидат філологічних наук

Як на мене, у перекладі поетичного твору необхідно передусім передати "Дух Твору", відтворити знакові символи, які є своєрідними сигналами часового, ментального, авторського бачення світу. Саме цього прагнув досягти перекладач: "Тому я і дозволив собі трохи відійти від букви оригіналу, щоб зберегти його дух (як я його розумію, звичайно)". Переклад змінювався, удосконалювався щодня – і те, що ми читали на початку конкурсу, вельми відрізняється від кінцевого варіанту. Це також свідчить про наполегливу і копітку роботу над словом автора перекладу.

Направду, остаточна версія перекладу 66 сонету – це результат ретельної праці, це самодостатній твір, у якому кожне слово використане влучно та доцільно.Відчувається, що п. Карповий працював не з підрядковим перекладом, а досконало володіє англійською мовою. Тут хочу навести цитату із рецензії andriy д.м., "Перекладач дуже уважно поставився до тексту. Я часом шкодував, що не знайшов чогось такого сам, читаючи текст вгорі. Але одні метафори - сестри інших". Справді, метафоризм, образний ряд перекладу Карпового ("де тупість набундючена в майстрах, де звуть простацтвом істини прості") видається досить яскравою. А це вказує на неабияке уміння відтворити закладену в оригіналі ідею на ґрунті національної літератури. Саме тому образи англійського класика у перекладі п. Карпового звучать так природно.

Також хочу відзначити й переклад Віти – сильний, добротний твір. Моє шанування!

 

Наталя Клименко, поетка

Вибiр мiй може здатися Вам дивним. Найбiльше сподобалися переклади Михайла Карпового та Миська Сергiя Васильовича. Пояснити чому саме вони не можу – то на рiвнi суто емоційного сприйняття. Ось так.


Дана Рудик , поет, перекладач, культуролог

Мій рейтинг перекладів Шекспіра є вельми суб’єктивним.. Особисто для мене у перекладі найбільш важливою є його тотожність, адекватність. Якими б ми прихильниками переспівів-адаптацій з національним ухилом не були, проте мені, наприклад, якось слабо бачиться Гамлет у свитці та юхтових чоботах, який з черепом у руці зітхає: «Мій бідний Юрко...» (Саме тому кожен перекладач повинен би оперувати достатніми знаннями з царини історії, філософії, естетики та літературно-мистецьких канонів).

Або ж той же принц датський, у наколках та фірмовому кліфті, який промовляє щось на зразок: «Якась в державі датській вариться х...ня» (це мій уклін у сторону аматорів переспівів-стьобів).

Переклади Шекспіра повинні б донести до читача (крім емоційного навантаження) певні історичні нашарування, іншонаціональні цінності. Звичайно ж, переклад не може бути ідеальною трансляцією з однієї мови на другу. Проте перекладач – це, передовсім, посередник і лише згодом - поет. Крім того, я вважаю, що Шекспіра треба перекладати не виходячи з особливостей цільової аудиторії, а, передо всім, максимально зберігаючи його стиль.

Саме тому я поділила твори, що були надіслані на конкурс на три групи: «Переклад», «Адаптація та переспів», «Пародія і стьоб».

Отож, яко саме переклади, максимально наближені до ориґіналу, хочу відмітити роботи наступних авторів: Noelle Daath, Микола Цибенко, Михайло Карповий, Тарас В’єнц, Маra.

Якщо ж говорити про адаптації та переспіви , то тут я хотіла б відмітити зграбні й поетично вправні тексти Галини Михайловської, Vit’и, Магадари Світозар, Мавки, творчий пошук andriy’a д. м., спроби Іванки Подольської, Антоніни Аністратенко та Олега.

Якщо йдеться про пародії та стьоби, то тут, звичайно ж, особливо треба відмітити Тараса Шевченка-Задунайського, а також Олександра, Georg’a і Коку Черкаського, якому – з погляду на потужний авторський креатив – можна вибачити його відступ від класичної форми сонету. Бо стьоб – він і в Африці стьоб. Отож, не будемо чіплятися до наших пародистів-гумористів із-за недотримання отих abba abba cdc dcd :).

Окремо відмічу рефлексії пана Миська на тему шекспірівського твору. Це навіть мене зворушило.

Отож, пропоную шановному журі оцінити авторів перекладів у цих трьох запропонованих мною номінаціях.

Моя пропозиція у номінації «Переклад»:

1 місце – ділять М. Цибенко та М. Карповий
2 місце – Noelle Daath і Тарас В’єнц
3 місце – Маra

У номінації «Адаптація та переспів»:

1 місце – Галина Михайловська
2 місце – Магадара Світозар і Vitа
3 місце – Мавка

У номінації «Пародія і стьоб»:

1 місце – Тарас Шевченко-Задунайський
2 місце – Кока Черкаський
3 місце – Олександр та Georgе

І, звичайно ж, квіточки і реверанс для п. Миська. Вдячна за увагу!
З повагою,
Д. Р.

!!! Зведені результати:

Оскільки троє членів журі зробили вибір на користь перекладу Михайла Карпового, то ми маємо честь оголосити пана Карпового переможцем.

Вітаємо! Приз переможець отримає поштою:)

____________

 

 

Умови конкурсу:

1. Учасники, що є зареєстрованими авторами ГАКу чіпляючи на сайт свої твори, ставлять біля перекладу позначку «66 сонет».

2. Незареєстровані автори реєструються :). Або надсилають переклади на адресу bio.cherv@gmail.com. Надіслані переклади будуть вивішені у рубрику від імені Чернишенка В. за підписом їх авторів. Тому краще реєструватися.

3. Переклад робиться з оригіналу (додаток 1) або підрядкового перекладу (додаток 2) зробленого Чернишенком В.

4. Конкурс триває з 26 лютого до 20 березня 2008.

5. Можна подавати на конкурс твори інших авторів, але вони не можуть бути визнані переможцями.

Призовий фонд: збірка сонетів Шекспіра в оригіналі (неадаптовано), видано в Стретфорді-на-Ейвоні.

Журі: 1. Чернишенко В. залишає за собою право обирати склад журі. 2. Склад журі будо оголошено наприкінці конкурсу. 3. До журі не входить Чернишенко В. Переможець: 1. Переможцем вважається особа, чий переклад визнано найкращим усіма трьома членами журі. 2. У разі, якщо члени журі не дійшли згоди щодо найкращого перекладу, його обирає Чернишенко В. з виділених членами журі творів. 3. Члени журі залишають за собою право по-всякому відзначати своїх претендентів. Чернишенко В. визнає переможцем лише одностайно обраний усіма членами журі переклад.

 

66 сонет

(оригінал)

Tired with all these, for restful death I cry, -
As to behold desert a beggar born,
And needy nothing trimm'd in jollity,
And purest faith unhappily forsworn,
And gilded honour shamefully misplac'd,
And maiden virtue rudely strumpeted,
And right perfection wrongfully disgrac'd,
And strength by limping sway disabled,
And art made tongue-tied by autority,
And folly (doctor-like) controlling skill,
And simple truth miscall'd simplicity,
And captive good attending captain ill:
Tired with all these, from these would I be gone,
Save that, to die, I leave my love alone.

 

(розмір)
-/-/-/-/-/
-/-/-/-/-/
-/-/-/-/-/
-/-/-/-/-/

 

(підрядковий переклад)

Втомлений всім я кличу заспокійливу смерть (спокій смерті),

Бачачи гідність від народження приречену на злиденність,

І пусту нікчемність, що процвітає в радощах,

І найчистішу довіру (віру) зневажливо (непорядно) обмануту,

І позолочені почесті, що їх ганебно надають,

І цнотливу доброчинність (дівочу честь) жорстоко зневажену,
І справжню (істинну) досконалість несправедливо ображену,
І силу, котру затирає негідна (кульгава) влада,
І мистецтво, приречене владою на мовчання,
І тупість, що з напучуваннями перевіряє знання,
І чесну (простодушну) правдивість, названу дурістю (простацтвом),
І уярмлене добро в рабстві (на службі) у переможного зла.
Втомлений цим усім, я хотів би позбутися (відійти) від усього,
Коли б, помираючи, я не мусив би робити самотнім того, кого люблю (свою любов).

 

Конкурс триватиме до 18 березня, 20 будуть оприлюднені результати на сайті а 22 березня відбудеться публічне оприлюденння та нагородження переможців в рамках гаківської акції.


Конкурс триває паралельно на:

http://kaminec.com.ua/publ/20-1-0-36

 

 

Переклади:

 

Іванка Подольська

http://gak.com.ua/creatives/2/8676

 

1.
Стомився я і кличу смерть спасенну.
Набридло бачити, як все горить на прах.
Заслуги визнають лише воєнних,
А вірність й цнота вже зазнали крах.
Гордяться дурні золотом фальшивим,
А мудре слово кинуте на дно.
Небесний дар зробили нечестивим
І над усім лиш торжествує зло.
Мистецтво зараз перед деспотом у страсі,
Безумство нице вже показує чоло.
Ми пристрасть й золото знайшли в одному класі,
А благо служить в рабстві перед злом.

Спокійно зараз у труні б я ліг на віки,
Коли б цей спокій не приніс тобі лиш муки.

2.

Втомило все. В сльозах я кличу смерть.
Дивлюся, як добро у пустці народилось.
І бачу радість, що рознесли в вщерть,
І як від віри людство відхрестилось.
І як гордяться златом чужаки,
І честь дівочу грубо спотворили.
Всі портить досконалість мастаки
І мужність стала зовсім тут без сили.
Мистецтво мусить на поступки йти
І тільки дурні контролюють вміння.
Простий позбувся назви простоти
І вже й в добро пустило зло коріння.

Я б світу цього радо залишив,
Та цим б тебе, єдину, засмутив.

3.
Змінився світ. Стомився я від нього.
Бо бачу, як народжується страх,
Як люди відрікаються від Бога
І лиш прокльони зараз на устах.
Прикрас фальшивих в кожного багато.
Вже гордості немає на землі.
Спалили все, собі зробивши свято,
І захисту немає в цім теплі.
Краса схиляє голову невтішно,
Тупі "митці" беруть її на сміх.
І буть звичайним зараз просто грішно,
Хоч обійди ти тисячі доріг.

Цей світ покинути – єдина лиш надія.
Та в ньому лишиться моя солодка мрія…

 

Галина Михайловська

(друга спроба)

http://gak.com.ua/creatives/2/8673

Де заблукала, смертонько моя ? -
Вже надивився я на бідака,
На багача, що весь свій вік гуля,
На булаву в неправедних руках.
На віру, що міліє між загат,
На покриток – хто відповість за глум?
На те, як помикає братом брат
На те, як тупість душить гострий ум.
На кобзарів, що їм утято спів,
На лицарів під муштрою кульги,
На неумійка, що цькує майстрів,
На те, як правду гноблять вороги.

Ой, смертонько, я б скрізь тебе шукав,
Коли б так дівчиноньку не кохав....

 

Мадагара Світозар

http://gak.com.ua/creatives/2/8580

О, смерте, де ти? Так цей світ набрид!
Тут боже та й не може прорости,
Тут в радощах цвіте нікчемний рід,
Тут віра розіп’ята на хресті,

Тут золото клейнодів – ворогам,
Тут цнота не ступає на рушник,
Тут істинній красі не зводять храм,
Тут сильний духом в слабості поник,

Тут мовчки жити змушений митець,
Тут курку вчить премудростям яйце,
Тут правда спить поміж німих сердець,
Тут зло добру чимдуж плює в лице.

То й смерть за радість від таких от дум,
Якби любові не торкнувся сум.

 

Мавка

http://gak.com.ua/creatives/2/8555

Втомило все, про тиху смерть молю я, -
Дивлюсь, як гідність гине у нужді,
Нікчемність квітне в радіснім вбранні,
І віра щира зречена в біді,
І сором прикрашає ордени,
Дівочу честь продажність сплюндрувала,
Страждає бездоганність від ганьби,
І квола влада силу підірвала,
Вельможі палять творчість на вогні,
Контроль для знань - отруєна стріла,
Плямує правду ница простота,
Знесилене добро в ярмі у зла:
Втомило все, втечу від цього геть,
Та ні, кохану усамітнить смерть.

 

andriy д.м.
http://gak.com.ua/creatives/2/8543

Стомивсь я всім, спочину в смерти жду, -
Дивлюсь: народжена у жебрах честь,
От в шати свят вдягнули хіть пусту,
От віри чистої зрікання жест,
От почесті відзнак (сюди б - ганьбу!),
От бруд повій колишніх цнот дівчат,
От справжню досконалість світ забув,
От сила від вагання влад втрача,
От керівник митцю зв`язав язик,
От знань контролем дурість заправля,
От звуть простацтвом істини ази,
От раб-добро в ярмі у пана-зла:
Стомивсь я всім, й зійшов би в смерть тому,
Та кину цим любов мою саму.

апдейт ?1.
рядки 10 і 12 мали раніше такий вигляд:
"От псевдонауковий знань контроль"
"От добре - раб, а зло - над ним король"

 

George

http://gak.com.ua/creatives/2/8533

Забембаний цим всім я спокій смерті кличу, -
як споглядає пустку вроджена бідота
Жадаюче ніщо у життєрадість вбране,
І чиста віра скинута в бридоту,
І як відзнака золочена, утюхана безстидно,
Так честь дівоча вибита жорстоко,
І справжня досконалість зганьблена нечесно,
Як сила, що кульгавістю зіпсута,
Мистецтво, вщерть забиркане митцями,
Безумство вивчене, що істині навчає,
Як проста правда, скривлена в простацтво,
І служить переможнім злу полонене добро – Чому?!:
Затурканий цим всім, я хочу кинути це і піти,
Але померши - любов залишу в ямі самоти...

 

Vita

http://gak.com.ua/creatives/2/8527

Життя жорстке. Стомившись, прагну вмерти,
коли шляхетність жебра попідтинню,
і тлуста ниць пускає кров із жертви,
і правду заплітає павутиння,

і привілеї віддають по блату,
і цнота діви ганьбиться за плату,
і досконалість топчуть у болото,
і сильного підсиджує підлота,

і пісня б'є поклони для корони,
і недолугість ставить еталони,
і простосердність до гріха зросла,
і вже добро вислужується в зла -

стомившись, прагну віку вкоротити.
Але боюсь тебе осиротити.

 

Мисько Сергій Ввсильович

http://gak.com.ua/creatives/1/8518

Я не втратив силу, змагаючись з життям на смерть!
Терзає мені душу злиденна гідність “праведних”!
Відверта пустка – їх оселя – буяє кольорами язв!
Бо ВІРА знову втоптана в багно!
В пошані злого прояв – золото і слава!
Добро ображене сумлінням нечестивих!
Істина блукає лабіринтами зневаг!
Честь і доблесть…влада в казці їм знайшла притулок!
Мовчання совісті – це спокій смирних і покараних митців!
Тупість і невігластво кепкує з генію просвіти!
Куди подіти спробу визнати, що все оце – обман і ницість!
Відрубана свідомість – все в ніщо…життя зникає. Натомість – існування!
Але не втратив силу я! Лиш мушу визнати –
Переконати всіх в зворотному – даремна трата !
Померти і дозволити злу щербато посміхатись?
Не вихід! Зовсім не для мене!
Покинути кохання, що давало змогу жити далі?
Її самотньою я не залишу в цьому світі!
Моя любов, ТВОРЕЦЬ не спить – він хворий помирає, лишаючи нам муки!!!

 

Noelle Daath

http://gak.com.ua/creatives/2/8520

Утомлений, ридаю, кличу смерть,
Вже бачив, як старцює можновладство,
І як гуде нікчемності бенкет,
І віру поневолює багатство,

І пиху, всю в ганебнім сухозлоті,
А добродійність, цноту й благородство
Разом з красою . в ямі, у болоті,
Мистецтво, більше схоже на юродство,

І глупство, що напучує знання,
І щирість, перехрещену в облуду,
Добро, що його лихо поганя,
Вже надивився, жалкувать не буду,

Утомлений, пішов би й за хвилину,
Та як же я любов саму покину?

 

Михайло Карповий

http://gak.com.ua/creatives/2/8470

Я хочу вмерти, дивлячись на світ,
де чесний – від народження жебрак,
де розкошують ниці та пусті,
де чиста віра втоптана у прах,

де в недостойних сяйво нагород,
де цнота на панелі між повій,
де заплямив красу брехливий рот,
де сила у підступності слабій,

де змушені замовкнути митці,
де тупість набундючена в майстрах,
де звуть простацтвом істини прості,
де добре у поганого – батрак.

І я би вмер, якби між цього зла
моя любов тендітна не жила.

 

Микола Цибенко

http://gak.com.ua/creatives/2/8450

Я втомлений і кличу небуття,
Бо гідність бачу, втоплену в зневіру,
І ницість, що жирує все життя,
І віру, що зневажена блюзніром,

І почесті підлесливо злотаві,
І цноту щиру з брудом в порохні,
І досконалість, зраджену лукаво,
І силу, владою затиснуту в багні,

І те ж мистецтво - владою затерте,
І тупість, що хизується "знанням",
І правду, що обмовлена відверто,
І де добром керує та ж брехня.

Від цих зневаг шукати б вічну тишу,
Та як саму кохану я залишу?!

 

Тарас В'єнц

http://gak.com.ua/creatives/2/8449

Обридло все, благаю смерть: «Прийди !»,
Як бачу гідність, що канючить гріш,
Й нікчем, що розгодовують зади,
Й довірі в спину вбитий зради ніж,

І ордени на грудях у паскуд,
І честь дівочу, що купця шука,
І досконалість, втоптану у бруд,
І силу під пятою в хирляка,

І владу, що митцям стулила рот,
І мудреців на іспиті в козла,
І правдомовця з бовдура тавром,
Й Добро на побігеньках в пана-Зла.

Обридло все, я б відійшов у тьму,
Коли б любов не залишав саму.

 

Олександр

http://gak.com.ua/creatives/2/8440

Замаханий життям, у ямі відпочину,
До смерті репетую, щоб не бачить:
Повагу без штанів, потішених нікчем,
Затюканих богів й на сраці ордени.

Добро ринки виносить злу, пророків "закохали",
Розумні йолопи напучують майстрів,
Дівчат гвалтують, істина в багні,
Натовчено мордяку ідеалу.

Могутні імпотенти пророкують
Дурничку – правду,
І язики митців під майонезом,
у влади на сніданок.

Давно вже здох би й заховався в житі,
Якби в могилі мав із ким кохатись.

 

Галина Михайловська

http://gak.com.ua/creatives/2/8412

Зневірений, до себе кличу смерть, -
Навколо злидні, голод та журба.
А хто при владі - набиває вщерть
Утробу, аж не сходиться жупан.

Дідівська віра сходить нанівець.
Вже розум, хист і цнота не в ціні.
Бандит і злодій – от хто молодець,
Він замовляє музику й пісні.

Ти чесний? То мовчи, візьмуть на кпин!
Ой, не сміши: «Права»!- Які права?!
Не забувай - закон для всіх один:
Мовчи, як не набридла голова.

Звільнився б радо від земних оков -
Лише шкода тебе, моя любов...

 

Mara

http://gak.com.ua/creatives/2/8404

Смерть, не приспиш мене у вічнім сні?
Бо честь в житті не знала пишних шат,
Нікчемність там купається в вині,
На світ довіра дивиться з-за грат,

За доброчинність стала гріш ціна,
Герої не побачать нагород,
Там сила, слово, муза не одна
Всевладним перстом загнані у льох,

У лаврах ідеали – лиш не ті,
А тупість каже, що робити й як,
Тут правду винуватять в простоті,
А в зла добро в невільних служниках.

Втомився я. Віддався б смерті й сну -
Та що ж коханій лишу? Самоту?

 

Антоніна Аністратенко

http://gak.com.ua/creatives/2/8399

-66-
Від втоми смертної я кличу спокій смерті.
Бо те, що гідним є – злиденним нарекли,
Нікчемну ницість зодягли у шати,
А чисту віру – геть, і чесності зреклись.

І злото, почесті – їх надають ганебно,
Натомість зневажають святість, честь.
Це світ без справжніх істин та без неба,
В якому править Влада, Дух – мовчить.

Безглуздя грає вправно першу скрипку,
Звичайну правду названо простацтвом.
Добро долає зло, як вічні болі лікар,
А світові судиться помирати.

О, втомо, де знайти притулок мій останній?
Та як піти мені, покинувши кохання.

 

Олег

http://gak.com.ua/creatives/2/8378

Замучений усім шукаю спокій-смерть.
Нікчеми гаманці набиті злотом вщерть,
Людина гідна народилась жебраком,
Вірного зраджують - такий закон,

Не за заслуги роздаються ордени,
Засуджують чесноту без вини,
Приречена цнотливість на ганьбу,
Сильний несе кульгавих на горбу,

Мистецтва влада позбавляє язика,
З правдивого глузують, мов із простака,
Нездара чинить іспит фахівцям,
Добро тут злу слугує опертям.

Замучений усім до смерті б я утік,
Коли б тебе не залишить не самоті.

 

Тарас Шевченко-Задунайський

http://gak.com.ua/creatives/2/8376

_Цей текст - спроба наслідування творчості Татчина

Я кличу смерть, немов галімий емо,
Життя – лайно, а люди всі - нікчеми,
Хто береже понти, без бабок той,
Всіх кинули, у бізнесі - аццстой,

Зате рулить гламурная тусня,
Таблоїди та глянцева хуйня.
Всі баби – бляді або мріють ними стати,
Поети подались на порносайти,

Бо премії дербанять між собою
Тупі песиголові пиздоболи
І вчать нас жити, довбані скоти.

У місто не поткнешся через трафік -
Послав би я давно усе це на фіг,
Якби не те, що є у світі Ти.


-------------Додаю варіант другого катрена для дам:

Зате рулить гламурная тусня,
Таблоїди та глянцева фігня.
Дівчата - шльондри або мріють ними стати,
Поети подались на порносайти,

Щодо заміни "пиздоболів" приймаю пропозиції :)

Наприклад, так:

Бо премії дербанять між собою
Тупі песиголовці сивочолі
І вчать нас жити, довбані скоти

 

Кока Черкаський

http://gak.com.ua/creatives/2/8369

Задовбаний усими і усим , я смерть на себе накликаю,
Бо бачу : гоноровим хто вродився - той старцем потрапля до раю.
А той пустий нікчема, що занедбує цноту і віру , -
Живе в достатку, радощах, теплі, помре допіру.

І позолочені циганським злотом мають силу ордени,
Тим, хто спаплюжив найчеснішу честь є нагородою вони,
І верх беруть невігластво, розпуста і обман,
А хтось в каміні спалює свій незавершений роман.....

А той – тупий , як валянок - та проліза в науку,
На місці б за таке я умертвив би цю падлюку !
Й Добро хиріє в рабстві десь під парканом, побите Злом,-

Я би ніколи не хотів померти, але - мушу,
А помираючи – тобі , кохана, свою грішну душу
Я залишаю,
Й цей сонет, написаний
моїм
сумним
пером...

 

 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.78160691261292 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Фішинг. Хто і як маніпулює вашим вибором
Книга «Фішинг. Хто і як маніпулює вашим вибором», перш за все, розкриває цікаві сторони зовнішнього …
Роман «Моя бабуся просить їй вибачити». Некваплива прогулянка майже шведським садом
Якщо якогось холодного зимового ранку вам закортить посміятися і поплакати, трохи (але не занадто) похвилюватися …
Нікола Юн «Увесь цей світ»: найбільший ризик – не ризикнути
Світ, у якому ми з вами живемо, сприймаємо як належне й буденне для героїні цієї книги — непізнане й …
Філіпп Майєр «Cин». Кривава історія Техасу
Філіпп Майєр з другої спроби написав роман, який потрапив до списку фіналістів Пулітцерівської премії …