66
Обридло все, благаю смерть: «Прийди !»,
Як бачу гідність, що канючить гріш,
Й нікчем, що розгодовують зади,
Й довірі в спину вбитий зради ніж,
І ордени на грудях у паскуд,
І честь дівочу, що купця шука,
І досконалість, втоптану у бруд,
І силу під пятою в хирляка,
І владу, що митцям стулила рот,
І мудреців на іспиті в козла,
І правдомовця з бовдура тавром,
Й Добро на побігеньках в пана-Зла.
Обридло все, я б відійшов у тьму,
Коли б любов не залишав саму.
оригінал
William Shakespeare
66
Tired with all these, for restful death I cry, -
As to behold desert a beggar born,
And needy nothing trimm'd in jollity,
And purest faith unhappily forsworn,
And gilded honour shamefully misplac'd,
And maiden virtue rudely strumpeted,
And right perfection wrongfully disgrac'd,
And strength by limping sway disabled,
And art made tongue-tied by autority,
And folly (doctor-like) controlling skill,
And simple truth miscall'd simplicity,
And captive good attending captain ill:
Tired with all these, from these would I be gone,
Save that, to die, I leave my love alone.
