Леопольд Стафф
Дитинство

Поезія криниць, з поламаним дзиґаром
Кімнат, горищ, німотних скрипок, самотини,
Пожовклих книг, де квітка всохла й вже без сині
Дріма – були мого дитинства справжнім чаром.

Збирав старі заржавілі ключі… Ще й нині
Шепне ...

ДИТИНСТВО

Пісні криниць мохастих , годинників тиша,
Горищ, безмовних скрипок , спочили що в смутку,
Пожовклий том,  де час забув про незабудку
Заснулу…У дитинстві усе мов з казки вийшло…

Ключі заіржавілі збирав ... Казково
Відкрилося: ключі ці...

Медея знов занурює в ріку
Скривавлені бинти вечірніх сонцекраїв,
І присмак ревнощів все важчає в ковтку,
Жадає помсти він і винних пам’ятає.

Не стерти вже Ясона зраду й хіть,
І сміх прокльонів вже не полишає,
І місяця надщербкувата мідь
Все срібн...

Мої правила

Хоч за мене заміж вийти, то найперше пам'ятай:
Мусиш курку із гарніром готувати без питань.

І шкарпетки церувати,
І терпіти все життя,
І спинку чесати, і ніжно втішати,
І ваксою густо мастити взуття.

І ще листя загрібати,
...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

Запрошення

Ходи до нас, химернику,
Бажань та мрій майстернику,
Мастаче забаганок і вигадок творцю.
Ти, молитов ревнителю,
Ти, сподівань любителю,
Магічних талісманів ретивий покупцю!
Біля вогню, коло води
Казкове прядиво пряди...

Вона була гарною, гнучкою, зі шкірою кольору теплого хліба і очима, мов зелені мигдалини. Волосся її було чорним, прямим і спадало по спині - вона випромінювала ауру старовини, що могла належати як Індонезії, так і Андам. Вона була вдягнена зі смаком: жак...

Шановне товариство!

Оголошую про початок П’ятнадцятого конкурсу поетичних перекладів.

Пропоную Вашій увазі  сонет польського поета Леопольда Стаффа:

DZIECIŃSTWO

Poezja starych studni, zepsutych zegarów,
Strychu i niemych skrzypiec p...

На Різдво діти знову попросили човен з веслами.

- Я згоден - відповів тато, - ми купимо його коли повернемось до Картахени.

Та дев'ятирічний Тото і шестирічний Хоель були більш сповнені рішучості ніж вважали їхні батьки.

- Ні - в один голос сказа...