|
// Поезія
// Переклад |
Огрядні і гніді, по зелені сирій
провеснених полів, під мерхлими дубами,
вони заледве йшли й шовковими губами
вбирали сік бадиль, і сяєвом зорі,
вечірньої зорі півнеба засвітилось.
Подумалось мені, що час утратив силу,
що зупинився час, відколи я ... |
Статистика твору:
слів - 121;
рецензій - 1.
|
Читати
далі... |
© Той, що греблі рве,
19-10-2011
|
|
|