Я приходив зрячим.
Повертаюсь - темінь.
Де ми, Боже, де ми?
Що лишилось?
Свічечка тремтяча
над покровом білим.
Я ж дорогу бачив,
рівну і погожу.
Йшов до тебе, Боже.
А лишилась
свічечка тремтяча
над покровом білим.
Всі твої лимони,
саде світлий,
обернув на зорі
вітер, вітер.
Знайте і не плачте,
Ще лишилась
свічечка тремтяча
над покровом білим.
Чорний небостяг
блискавку відтяв.
_________________________
Текст оригіналу:
LAMENTACION DE LA MUERTE
A Miguel Benítez
Sobre el cielo negro,
culebrinas amarillas.
Vine a este mundo con ojos
y me voy sin ellos.
¡Señor del mayor dolor!
Y luego,
un velón y una manta
en el suelo.
Quise llegar a donde
llegaron los buenos.
¡Y he llegado, Dios mío!...
Pero luego,
un velón y una manta
en el suelo.
Limoncito amarillo,
limonero.
Echad los limoncitos
al viento.
¡Ya lo sabéis!... Porque luego,
luego,
un velón y una manta
en el suelo.
Sobre el cielo negro,
culebrinas amarillas.
