...сидіти у відкритому вікні, дивитися під ноги, у темряву... Де поділися мої крила??? Так би зараз літала навколо зіркового неба... Раптом у очі б'є промінь несправжнього, неонового світла... Це ліхтар за пару десятків метрів від мене... І чому ж так ріж...
Несподівано дзеленькнув внутрішній дзвоник офісної АТС. Хто би це міг бути?
- Зайди, - пробасив знайомий голос.
Шеф? Якого дідька він тут робить у цій порі? На всяк випадок я згріб у...
Знаю не формат.
Не оповідання, не сатира, не пафос.
Хай хто хоче так і визначає жанр цього твору.
Ще хотілося б почути, може і в інших авторів сайту є схожі історії.
А історія така:
„Саша, я взагалі-то спілкуюсь українською і мені набридає говорити т...
Одного дня твій світ було зруйновано. Тобто для тебе це так виглядало. Сиділа і довго не могла відвести погляд від рухливих схематичних фігурок із країни Інтернет. Вони кликали тебе, бо там життя простіше - воно розвивається за не надто складними алгоритм...
На землю десантувалися тумани. Як у фільмах про зоряні війни - стиха, серед мінорних буднів: впали за околицею Львова - і розтеклися на увесь світ. Я ступила цей крок - вбік, з дороги, у сторону лугу, за натовпом білих пелехатих примар. Він розтікався на ...
Пропоную поважному товариству звернути увагу на те, як змінилися твори всім добре відомого пана N. Ще донедавна він був тутешнім постійним, хоча й нечастим дописувачем. Потім чомусь зовсім зник із поля зору, а через деякий час зно...
Нога у білій лаковній туфлі ступила у густу зелену траву назустріч їй. Враз нахлинули спогади.
Зима була холодна та сніжна того року, а було це так давно. Мені було всього дванадцять. Я підійшла до неї, вона навіть не здригнулась, та для мене це бул...
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 829; 
рецензій - 0.
