...сидіти у відкритому вікні, дивитися під ноги, у темряву... Де поділися мої крила??? Так би зараз літала навколо зіркового неба... Раптом у очі б'є промінь несправжнього, неонового світла... Це ліхтар за пару десятків метрів від мене... І чому ж так ріже очі? Мабуть вже звикла до темряви... Стало видно маленький шматок доріжки між деревами... На ній де-не-де лежать мертві листочки.. Може вдень вони і жовто-червоно-зелені, але зараз вони чорні... Чорні дерева знизу, чорні будинки навкруги, чорна кімната, все... Все навкруги покрилося мороком... Під дією такої депресивно-містичної картини я й сама починаю вірити у те, що я - незамінна частина цього загадкового світу...
...Підпалюю сигарету, вогонь обпікає мої заледенілі руки...
...Нарешті у легені потрапляє бажаний наркотик... З шаленою швидкістю він подразнює нервові закінчення на моєму тілі...
...Насолода... ...Темна насолода... ...Мертва насолода...
