Друга новела з роману.
Перша новела - http://gak.com.ua/creatives/1/8028

1.
Оленка була боягузкою. Вона боялася всього-всього на світі. А, особливо, батьків.
Тому що кожен підліток боїться батьків. Дехто глибоко приховано. А дехто цілком відверто. С...

     Ніч, обережно дофарбувавши небо чорнилом,  злізла з зоряної драбини і , позіхнувши, уп’яла зморені вилупкуваті очі в чуже  вікно. За скляними ганебними гратами стогнало, тріпотіло, билося Її нещасне розтерзане кохання. Воно, щойно загоївши смертельні...

Вона зайшла до ванної кімнати і повернула краник з холодною водою. Скинувши з себе усе, стала під душ. Холодно... Неприємно...

Вона стояла під струєю холодної води і не зважала ні на що. Вода била їй у спину, змочувала волосся, стікала швидкими потока...

                                                                                                   З тобою я зостанусь тут, - не вийду
                                                                                                                      І...

                                                            Матюк-імена.
                                                             Всіх злого духів.
                                                            Від себе їх- геть.
               ...

Він вийшов з душу, прочалапав босими ногами на кухню, вхопив пляшку пива і жадібно вижлуктив життєдайну вологу. Вихаркав в мийку згусток вугільного пилу, обтер рукою губи і поліз в холодильник по другу пляшку. Тепер можна було б завалитися на диван...

      "Февраль. Достать чернил - и плакать..."
      Б.Пастернак
*
        "Февраль…”
… Лютий цього року анітрохи не лютий.  Небо високе, просторе. Тепло. Він висунувся у вікно, і дивиться на асфальт – просохлі острівці невгамовні дівчатка вже розкре...

У Місті  Вільних Майстрів спекотно. Маленькі  вулички  були наповненні людським  галасом, веселими розмовами та навіть співами, які  з самого ранку порушили звичний спокій тих небагатьох городян, що з якоїсь причини не захотіли взяти  участь у незвичайном...

“Мої сусіди вважають, що я божевільна, або ж наркоманка. Майже ніхто з них мене не бачив, але я напевне знаю, що вони саме так вважають. Про це шепочуться їх поштові скриньки, двері у під’їзді і навіть перила східців. Але мені на це плювати. Мабуть тому...

   Вона вперто його не помiчала. Точнiше, не видiляла серед iнших. Вiн був лише одним з десяткiв. Iншi, о Боже, як Вiн їх ненавидив. Адже Вона любила їх усiх. Оцих жалюгiдних нiкчем. Що Вона в них знаходила: iнфантильнiсть? В неї був патологiчний материнс...