Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50955
Рецензій: 95697

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 8164, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '54.226.210.133')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза На конкурс

Навіки твоя (на конкурс)

© Вікторія, 08-02-2008
     Ніч, обережно дофарбувавши небо чорнилом,  злізла з зоряної драбини і , позіхнувши, уп’яла зморені вилупкуваті очі в чуже  вікно. За скляними ганебними гратами стогнало, тріпотіло, билося Її нещасне розтерзане кохання. Воно, щойно загоївши смертельні рани, знову безсило калатало та вилося навколо безжалісної  хвіртки, прагнучи вирватися й прокричати на весь безкраїй Всесвіт : « Я тебе люблю!» Вона з усієї сили стискала вії, змушувала себе хоч на секунду відволіктися від ридаючої душі, та в голову без запрошення закрадалися солодкі спогади , а  похмурий годинник нагадував биття Його серця.  Фотографії, листи, дзвінки  - усе робило відстань між ними ще більш нездоланнішою.
     Старенька ніч так часто сиділа, безпорадно задивляючись на безтямно закохану дівчину, яка не мала й гадки, що чорноока помічниця щоразу відкривала хвіртку, випускаючи любов на волю. І та, не знаючи перешкод, летіла щосили, линула в Його найбажаніші палкі обійми й шепотіла те незгасимо невмируще слово «люблю». Вони кохали так, ніби жили останню хвилину -  і ніщо не могло затримати безкорисні окрилені почуття . І так вітер носитиме на сріблясто-білій спині їхню любов то в один, то в другий кінець світу доти, допоки всемогуща доля не з’єднає палахкотливі серця десь за розмальованою райдугою щастя.

P.S.  Любове , якщо забудеш моє обличчя -  подивися на зорі : там буду я. Якщо не згадаєш мій голос, послухай пташок -  і вони прошепочуть, як  кохаю Тебе до безтями. Якщо заболить сумуюче серце, візьми цей лист, притисни міцно до себе й сховай сльози від посторонніх очей. Якщо залетить у дім ластівка – не жени її, а нагодуй, бо то моє блукаюче кохання. Якщо захочеш обійняти, притулися до землі -  і я відчую це за тисячі кілометрів. А якщо, милий, покохаєш іншу, то дай Боже, щоб вона любила тебе  так, як і я.




                                                                                                                            Навіки твоя

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Ніч

© RemiK, 10-02-2008

[ Без назви ]

© Камаєв Юрій Статус: *Історик*, 09-02-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.69875192642212 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …