|
Авторів: |
2697
|
Творів: |
51486
|
Рецензій: |
95969
|
|
|
Код:
|
|
Автори
Климентій Осика-Маєвський, граф |
|
|
|
E-mail |
osika-mayevski@meta.ua |
Про мене |
Нащадок давнього і славного українського шляхетського роду. Перша письмова згадка про Осик-Маєвських у Чернігівському хронописі (безслідно пропалий у часи наполеонівських війн) датується серединою IX ст., де стверджується, що один із воїв Рюрика, а саме Олаф на прозвісько Осика-Маєвський, запросив від імені свого володаря київських князів Аскольда і Діра на банкет, що сприяло утвердженню нової династії на землях України-Руси.
Наступна згадка про Осик-Маєвських датується серединою XIІ століття – не хто інший, як боярин Дашко Осика-Маєвський переконував князя Мстислава Галицького (Удатного) об’єднати свої зусилля з іншими князями перед битвою на Калці, про що свідчить Немирівська хроніка (свого часу виграна в карти Пилипом Осикою-Маєвським у відомого російського колекціонера старожитностей Мусіна-Пушкіна і безповоротно втрачена внаслідок пожежі в маєтку О-М під час селянських заворушень 1905р.)
Сильвестр Осика-Маєвський, будучи не останньою людиною у канцелярії генерального писаря, разом із полк.Морозенком відмовився підписувати Переяславські угоди із московитами, резонно вказавши пану гетьману на ряд правничих колізій в у тексті грамот, вміло замаскованих пустопорожнім словоблуддям москвитськими дяками посольського приказу, за що був посланий на палю, однак зумів утекти від гніву пана гетьмана до Речі Посполитої, що свідчить про традиційний для родини О-М вибір на користь еуропейських цінностей.
Микита Осика-Маєвський вчасно виявив підступ у обложеному Батурині і мало не вбив підлого зрадника Носа, коли той потай ніс план фортифікації міста до бузувіра Меншикова, однак підвів ґандж у стволі його гвинової пищалі, виробленої десь у далеких землях і прикрашеної чеканкою із золотими драконами, котра замість вистрілити, розірвалася в руках славного козака. (підтверджується у одному із ранніх списків літопису Самовидця – цей безцінний стародрук був пущений на самокрутки революційними матросами у 1919р.)
За часів останнього гетьманату Юрко Осика-Маєвський – останній переконаний антагоніст проросійської партії в оточенні ясновельможного пана гетьмана Павла Скоропадського і після підписання останнім універсалу про воззєднання з Росією щиро плакав, що засвідчено на фотосвітлині в тогочасній газеті Кіевлянінъ (весь наклад газети згорів під час артелерійського обстрілу Києва червними бандами Муравйова), після чого пан Юрко перейшов на бік республіканців і приймав участь у звитяжному бою під Мотовилівкою супроти офіцерів-москалів із київського ополчення Святополк-Мірського. 25 травня 1926 року у Парижі лише волею випадку не зміг врятувати від більшовицьких куль Симона Петлюру, оскільки у ту фатальну мить відвернувся, щоб купити генеральному отаману газет. І якби Шварцбарта одразу не схопила французька поліція, то безперечно б, Юрко Осика-Маєвський жорстоко помстився підлому більшовицькому наймиту-вбивці, адже достеменно відомо, що пан Юрко влучно стріляв та бездоганно володів смертоносними прийомами японської боротьби дзю-дзютсу.
Його син, мій дід Степан-Андрій, зробив усе, щоб примирити головний провід ОУН із крайовим проводом та ліквідувати розкол організації. За родинними переказами, саме Степан-Андрій Осика-Маєвський зумів в останню мить, коли Олег Кандиба (Ольжич) вже сідав у потяг Відень-Львів, переконати того не виконувати смертний вирок революційного трибуналу головного проводу стосовно Степана Бандери, а за свідченнями учасників Римського з’їзду організації у 1942р. багато делегатів плакало під час промови пана Степана-Андрія. Однак, внаслідок інтриг ворожої агентури, об’єднання так і не сталося.
Мій батько Іван (Джон) Осика-Маєвський присвятив своє життя боротьбі із комунізмом і у лавах зелених беретів боровся за свободу у Вєтнамі, як приватна особа допомагав ствердженню демократичних цінностей у джунглях Африки та Латинської Америки. Іван (Джон) Осика-Маєвський пропав безвісти у нетрях колумбійських лісів, куди подався боротися із місцевою комуністичною наркопартизанкою.
І врешті мені, Климентію Осиці-Маєвському випала честь і обовязок продовжити звитяги славетного роду Осик-Маєвських вже на українській землі. За важливу роботу з євроінтергації України, відродження ідей конституційної монархії в українському суспільстві та непересічний літературний доробок, що частково публікувався в українських діяспоральних часописах монархічного спрямування та заслуги всього роду Осик-Маєвських перед Україною, його високістю, Олельком ІІ, королем України, великим князем Київским і Чернігівським, королем Галицьким, господарем Псковским, великим князем Смоленским, мене, Климентія Осику-Маєвського, пожалувано титулом графа.
|
ICQ |
немає |
LiveJournal |
немає |
Улюблені твори Автора |
Улюблені автори Автора |
Прихильників — 14 |
|
|
|
|
|
Проза // Анонс
// 09-11-2011
|
|
|
|
|
|
Проза // пригоди
// 07-11-2011
|
|
|
|
|
|
Проза // пригоди
// 01-11-2011
|
|
|
|
|
|
Проза // Авантюрна проза
// 08-12-2009
|
|
|
|
|
|
Проза // Авантюрна проза
// 30-11-2009
|
|
|
|
|
|
Проза // Авантюрна проза
// 23-11-2009
|
|
|
|
|
|
Проза // Авантюрна проза
// 16-11-2009
|
|
|
|
|
|
Проза // Авантюрна проза
// 10-11-2009
|
|
|
|
|
|
Проза // Авантюрна проза
// 30-09-2009
|
|
|
|
|
|
Проза // Авантюрна проза
// 28-09-2009
|
|
|
|
|
|
Проза // водевіль
// 13-07-2009
|
|
|
|
|
|
Проза // Детектив
// 07-07-2009
|
|
|
|
|
|
Проза // Детектив
// 28-06-2009
|
|
|
|
|
|
Проза // Детектив
// 15-06-2009
|
|
|
|
|
|
Проза // Детектив
// 05-06-2009
|
|
|
|
|
|
Проза // Історична проза
// 27-05-2009
|
|
|
|
|
|
Проза // Історична проза
// 19-05-2009
|
|
|
|
|
|
Проза // Історична проза
// 15-05-2009
|
|
|
|
|
|
Проза // Історична проза
// 11-05-2009
|
|
|
|
|
|
Проза // Історична проза
// 02-05-2009
|
|
|
|
|
|
|
|
19-10-2009 |
|
Рецензія на твір: Горище Торнфілд-хола,автора
Олег Derim
|
|
|
|
|
01-10-2009 |
|
Рецензія на твір: День Великого переселення їжаків,автора
Галина Михайловська
|
|
|
|
|
14-07-2009 |
|
Рецензія на твір: Кукурудза,автора
Уляна Галич (Консуело)
|
|
|
|
|
14-07-2009 |
|
Рецензія на твір: Листя зеленого лісу,автора
Захар ван дер Бюйтен
|
|
|
|
|
02-07-2009 |
|
Рецензія на твір: Пуристи,автора
Антон Санченко Статус: *Експерт*
|
|
|
|
|
29-06-2009 |
|
Рецензія на твір: -,автора
Залєвський Петро
|
|
|
|
|
29-06-2009 |
|
Рецензія на твір: CITIUS, ALTIUS, FORTIUS!,автора
NATALKA DOLIAK
|
|
|
|
|
05-06-2009 |
|
Рецензія на твір: Вітаю Маріанну Малину з дипломом Коронації слова,автора
Антон Санченко Статус: *Експерт*
|
|
|
|
|
31-05-2009 |
|
Рецензія на твір: Тільняшка,автора
Залєвський Петро
|
|
|
|
|
30-05-2009 |
|
Рецензія на твір: Три мавпи,автора
Владислав Івченко
|
|
|
|
|
27-05-2009 |
|
Рецензія на твір: Лови на москаля. І.,автора
Захар ван дер Бюйтен
|
|
|
|
|
25-05-2009 |
|
Рецензія на твір: ВіктОр, як Гюго,автора
NATALKA DOLIAK
|
|
|
|
|
19-05-2009 |
|
Рецензія на твір: Навколосвітня подорож вітрильником наодинці 4.1,автора
Джошуа Слокам
|
|
|
|
|
04-05-2009 |
|
Рецензія на твір: Хонда-Кобилиця,автора
П.Домаха
|
|
|
|
|
04-05-2009 |
|
Рецензія на твір: Навколосвітня подорож вітрильником наодинці 1.1,автора
Джошуа Слокам
|
|
|
|
|