Дрібний настирний дощик, сірий передранок – середина жовтня. Ти стоятимеш на мокрій вулиці, оточений мокрими будинками, супроводжуючи знудженим поглядом кожну автівку. Ліхтарі, що світили лише півгодини тому, вже згаснуть, а позад тебе почнуть шикуватися ...
Якщо вам конче потрібно дізнатися про мене, моє життя та іншу всіляку таку голден-колфілдську лабуду, то я не змушу вас чекати і не пущуся до ухильних відповідей, як це завше робив мій вуйко. На запитання жінки, коли він врешті припинить вертатися додому ...
Він не пам’ятав, коли вперше знайшов це місце – місце, де в зазвичай суцільній оболонці, що розділяє різні, співіснуючі в часі та просторі, але неперетинні світи, у певні моменти з’являвся отвір - перехід до іншого світу. Але користувався ним уже ...
В четвер Сержант покликав мене до себе поговорити, нагадав, що ми не зовсім знайомі з місцевим населенням. Молока захотів чи що. І ми пішли по наказу. Для нього це не був наказ, бо він знав писаний устав, а для нас – так, бо ми знали – неписаний.
Тоді так палило сонце і не було чим дихати, але все одно нас викинули на той острів. Я знав, що мене врятує Бог від тих усіх знущань, про які повзли плітки. Нас було коло трьохсот чоловік, всі мовчали, берегли дорогоцінні сили. Я часом оглядався назад, ох...
Тоді так палило сонце і не було чим дихати, але все одно нас викинули на той острів. Я знав, що мене врятує Бог від тих усіх знущань, про які повзли плітки. Нас було коло трьохсот чоловік, всі мовчали, берегли дорогоцінні сили. Я часом оглядався назад, ох...
препарувавши тіло й душу
у пошуках відлуння й самоти,
стоїш розгублено й похмуро...
- у чому річ? і чи потрібна допомога?
- де слово те, яким чаруєш?
яким чіпаєш моє серце?
- ти заблукав у пошуку в міжчассі -
те слово не валяється недбало,
немов о...
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 757; 
рецензій - 2.
