Нічого особливого не сталося, просто все впало на землю. Ноги наступали на залишки теплих кольорів, небо стало розрідженим продовженням асфальту, а сонця не було – тільки лампочка на шістдесят ват у тютюновому диму. У роті відчувався смак новонародженого ...
цвіте полин
жалить роса
в твоїх руках дзвенить коса
і сонце - дотиком простим
притишує ходу годин
лягають рівні полюси
це як означення краси
це геометрія землі
ти був тут богом ми царі
росте полин і гіркнуть руки
росте трава - це знак розлуки...
У свої неповні чотири рочки Ія була дуже розумною дівчинкою. Вона давно вже знала, що її не приніс лелека і що ні в якій капусті вона не валялася, чекаючи поки мама нарешті знайде її і забере додому. Вона знала те, чого не знали її однолітки і глибоко в д...
Моє місто приймає ніч. Ліхтарі пронизують сутінки холодним білим світлом, тишу крає шурхіт опалого листя, хоча вже не можемо його розгледіти, воно ховається по закутках. Та знаю, що там перемовляються крихітні міські Хухи. Вони просто зобов‛язані та...
Ми з мамою зараз гостюємо у її сестри, графині Росоцької. Раніше тітка з чоловіком один раз були у нас, у Лемберзі, ще до війни. Я тоді був ще геть малим і дядько подарував мені коня. Звісно, не справжнього – бо де ж би ми його тримали у міській квартирі,...
Сьогодні ти - споглядач пишного балу. Не гість, ні, – бо тебе не запрошено. Не господар – не ти ж бо влаштував це свято. Не причина – бо святкують не на твою честь...
***
Втома позіхає, оченята спати хочуть і гуде Богдан.
П’ять годин в дорозі для нагоди скинути болотяний саван,
Зняти камінь з шиї, затремтіти, вгамувати темряви страхи.
Спокій, тиша, вдячність... Осягнути можна все довкола. Пригорни!
Він через сни заліз в мою реальність
І заховався у клітинах мізків
Він спричинив шалену аморальність
Горілкою він запиває віскі
Я намагаюся сховатися від нього
Куди б то не було
Стрибнути в небо
Поїхати в село
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 295; 
рецензій - 1.
