цвіте полин
жалить роса
в твоїх руках дзвенить коса
і сонце - дотиком простим
притишує ходу годин
лягають рівні полюси
це як означення краси
це геометрія землі
ти був тут богом ми царі
росте полин і гіркнуть руки
росте трава - це знак розлуки
летять миттєвості в безвір я
в моїх руках зосталось пір я
ти тут ніколи не пройдеш
цим сном ніколи не заснеш
на іншім краєчку землі
ти косиш ці думки сумні
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design