ХХІV
До Гайчуру прибули ще вдень. Приплили на човнику, і сиділи до ночі у чагарниках.
Іван Шевченко прийшов із розвідки.
- На станції козаки, біля контори нікого.
Контора Гельдбуха розташована неподалік залізниці. Головний вхід прикривали яблуні. Н...
Серед зв'язок клубком в горлі тісніє крик,
Та настала пора, і тут вже кричи, не кричи.
Лиш потім хтось довго не зможе забуть,
Як, хитавшись, бійці об траву витирали мечі.
І як плескало крилами чорнеє плем'я ворон,
І тремтіла рука у того, хто лишивс...
Поезія це спів розлитий.
Поміж рядками думки скриті
Пливуть посіяні поетом.
Поборюють, мов кулеметом
Правдивих ворогів своїх
Піснею, що вдаряє в гріх.
Поет спроможний чарувати
Поки слова хочуть літати.
Колись молодий козак спитав старого характерника козака Мамая:
- Мамаю! Які були твої звичаї в роки молоді?
- Я слухав ліс, я дивився на зорі, я уникав таємниць, я мовчав у юрбі, я розмовляв з людьми, я був спокійний на бенкетах, я був гарячий в бою, я ...
ХVIII
Перед обідом Нестор роздмухував самовар, Марфа сервірувала стіл для пиття чаю. Пані Софа мала звичку їсти гарбузове варення із німецької розетки. Окрім неї таке ніхто не їв.
Нестор смиконув кухарку за рукав:
- Слухай-но, Марфо, там таке ніби к...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design