«Що робити?»
                                                                      (В. І. Ленін)

Продовжуємо публікацію уривків з книги Комочкіна К. Ф. «Оповіді про вчителів комунізму». Книга доволі ...

Синтетична їжа всюди в магазинах
Синтетичні посмішки і сама людина
Синтетичні друзі - як тут не радіти
Ми живемо з вами в синтетичнім світі

Все таке несправжнє, все таке примарне
Вся брехня жахлива, хоч на вигляд гарна
Все тут ілюзорне, істини нем...

Не дивіться людині у очі
Бо вона вам не зможе збрехать
І чи хоче вона, чи не хоче,
Можна душу її прочитать.

Затаїла людина образу
Чи з цікавості палко згора
Все це можна побачить відразу
Очі - зеркало зла і добра

В них побачити можна надію
І ...

в  кімнаті,  де  стіни  дзеркальні
я  бачу  себе  удвічі  детальніше.
тепер  мене  дві  -
розмовляємо  про  погоду,
дощем  умиваємось.  
я  -  та  що  з"явилась  першою,
пропоную  собі  другій  триматися  поруч.
повертаємось  спиною  до  дзеркала  ...

*   *   *
Й ти вмерти маєш теж, коханий праху,
Й твоя зів’яне врода, мов трава:
Рука ця вміла й мудра голова;
Це тіло зграбне тлін в сильце, мов птаху,
Впіймає, й не уникнути вже краху:
Як листя вітер осені зрива,
Так дінуться десь вроди всі дива –...

Навіть якби ти була
Простим американським хлопцем
На ім'я Джон Доу
І ставши волонтером
Збройних сил
Несла демократію в джунглі
Я б виявися в'єтнамським партизаном
Зі шкірою
Кольору
Гнилих апельсинів
І спрямувавши на тебе свій
Автомат Калашник...

(Уривок з повісті "Батальйон смерті")

                                                              «Не бачив нічого більш потворного ніж цей заклад,
                                                                проте люди викликають ще більшу відр...

Одного ранку
мої руки
стали нестерпно гарячими.

Я гріла ними холодні батареї
І долоні усім довкола
Обпікала ненароком
Пелюстки герані

Перетворювала в пар
Кубики трав'яного льоду

Розігрівала собі в чашці бульйон
Прасувала сорочки з ...

Сонечко пробивалося крізь затулені штори тисячами витканих з золотих ниток променями. Те сяйво дерлося далі, аж засліплювало затулені повіками очі. Пора прокидатися. Вона потягнулась, мов кішечка, та ні, яка ж там кішечка на сьомому місяці вагітності? Бе...

Текст видалено автором твору...