…Сонце пекло. В наскрізь прогрітому повітрі висіло марево, стояв духмяний аромат степової трави. Легенький вітерець перекочував хвилі ковили, розбурхуючи величезне море, яке огортало, ховало в своїх надрах кожну живу істоту. Тиша, тільки коли не коли кри...
Поцілую тебе у слизьку і поморщену морду,
Ти оближеш мої фортепянно_збудовані пальці...
Я пасую тобі наче леді англійському лорду.
Ми з тобою зухвальці, спинились в собачому вальсі.
І не має межі твоя відданість – в ноги лягає...
Я приймаю її як з...
«Тихо!» - закричав Андрійко, гримнувши дверима своєї кімнати. Дитячий крик, схожий на звуки сирени, заполонив квартиру. – Замовкни! Замовкни! – кричав дев’ятирічний хлопчик, ховаючи голову в подушки.
Крик не припинявся. Але з часом став трохи тихішим, с...
«Коли Хміль, збудувавши імперію, передав надбане синові, дехто зітхнув із полегшенням. Здавалося, що Тиміш І не настільки суворий, як його батько. Проте він не випустив із в’язниці Олексія, а його сина Петра стратив за спробу бунту. І Варшави не відбудува...
* * *
Більш не з’являйся, літо, в цьому лісі
Й ти, осене, не йди по цих стежках;
Не хочу ні дощу, ні сонця з висі,
Ні втіх очам на тирлича квітках.
Й ти будь відсутня теж, даремна весно;
Не дай дроздам здійняти співу шквал,
Що вміє воскрешати т...
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 3592; 
рецензій - 0.
